У понеділок республіканський кандидат у президенти США Мітт Ромні виступив у Військовому інституті штату Вірджинія із закликом серйозно переглянути близькосхідну політику Сполучених Штатів. Він звинуватив президента Барака Обаму в «пасивному» підході до вирішення проблем регіону.

Республіканський кандидат відкинув твердження Білого дому та інших представників адміністрації Обами про те, що недавній напад на консульство США в Бенгазі і вбивство посла США Кристофера Стівенса стало наслідком антимусульманського відео, поширеного через Інтернет.

«Ні, цей напад був справою рук терористів, які використовують насильство длятого, щоб нав’язати іншим свою ідеологію, які прагнуть встановити свій контроль над Близьким Сходом, і які хочуть вести безперервну війну проти Заходу», – зазначив Ромні.

Він запропонував жорсткий підхід, згідно з яким США повинні притягнути організаторів та учасників цього нападу до відповідальності.

Ромні виступить також із закликом про постачання зброї представникам сирійської опозиції, аби вона нарешті змогла завдати поразки Башару Асаду.

Республіканський кандидат також відзначить, що в разі його обрання він сприятиме накладенню нових санкцій на Іран і посилить вже існуючі.

«Я відновлю постійну присутність авіаносних груп як в Східному Середземномор’ї, так і в Перській затоці, і буду працювати з Ізраїлем з метою розширення нашої військової допомоги і координації дій», – підсумував Ромні.

Однак представник передвиборчого комітету Барака Обами Дженніфер Псакі вже відкинула критику з боку Ромні. Виступаючи перед журналістами на борту президентського літака, що прямував до Лос-Анжелеса, Псакі зазначила, що президент Обама «не приймає лекцій з боку тих, чиї спроби ступити на грунт зовнішньої політики незмінно закінчувалися повним провалом».

Створена приватною компанією «SpaceX» капсула здійснює свій перший офіційний політ до Міжнародної космічної станції. Каліфорнійська компанія запустила свій космічний апарат «Dragon» в неділю ввечері з мису Канаверал у штаті Флорида в рамках контракту на суму у 1,6 мільярда доларів з американським аерокосмічним агентством NASA.

«Dragon», який має доставити спорядження на МКС, повинен зістикуватися з орбітальною станцією в середу вранці.

У травні капсула вже здійснила пробну доставку вантажу на МКС. Президент компанії «SpaceX» Гвінн Шотвелл заявила, що з кожним успішним запуском, у них зростає оптимізм, однак це завдання, як і раніше, вимагає серйозних зусиль.

«Ми будемо вчитися на досвіді наших польотів і продовжувати вдосконалювати наші апарати. Враховуючи, що ми готуємося доставляти на наших апаратах членів екіпажу, ми бажаємо врахувати всі питання і вивчити наш апарат, щоб ще більше підвищити його надійність», – підкреслила Гвінн.

На борту «Dragon» перевозить 455 кілограмів вантажу для МКС. Очікується, що він поверне майже вдвічі більше вантажу на Землю, в тому числі – зібрані біологічні зразки. В очікуванні доставки на Землю для аналізу, ці зразки зберігалися в морозильних камерах орбітальної станції.

Нинішня місія стане першим з 12 вантажних польотів апаратів компанії «SpaceX» до МКС згідно з умовами контракту з NASA. Наступний запуск запланований на січень 2013-го року.

Капсула «Dragon» повинна повернутися на Землю 28-го жовтня.

Кандидати у депутати не шкодують грошей напередодні виборів. Можливість «пройти» за мажоритарним округом заохочує майбутніх парламентарів використовувати будь-які засоби, щоб отримати заповітне крісло. Експерти зазначають, що загалом на виборчу кампанію витратять приблизно 2,5 – 3 мільярди доларів.

«За різними підрахунками на вибори піде від 2,5 до 3 мільярдів доларів. В принципі, це не є так багато. Третину з цих ресурсів витратять на телебачення, іншу третину на «польову» роботу», – заявив голова Комітету «Рівні можливості» Олександр Чекмишев.

Громадська ініціатива «Звідки?» вирішила для порівняння підрахувати витрати кандидатів у депутати у трьох виборчих округах: 222-му у Києві, 73-му у Закарпатській області та 42-му у Донецькій області. Таким чином, активісти хотіли показати реальну картину фінансування виборів в Україні. В результаті отримали, що претенденти у парламент витрачають набагато більші суми, за доступні в оприлюднених деклараціях.

«Найбільш фінансово спроможними є близькі до партії влади суб’єкти виборчого процесу. Найпопулярнішими інструментами впливу на виборців залишається реклама та медіа, на другому місці – благодійність та подарунки», – підсумовує координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

Втім, не тільки провладні кандидати проводять фінансово затратні кампанії. За проведеним дослідженням, витрати кандидата від партії “УДАР” Рени Назарової “як мінімум, в 4 рази перевищують її прибутки за минулий рік”. Так само, найбільш витратним кандидатом серед 3-х округів виявився Іван Балога, який висувається від партії “Єдиний центр”. За його рахунок і виділення коштів 26-ти церквам у Закарпатській області, і встановлення вікон та дверей у школах, і дарування холодильників, газових плит в різних селах області.

«Звичайно, партія може інвестувати у кандидата, якого висунула, але подекуди ці витрати суттєво перевищують його (кандидата) можливості», – каже Ольга Айвазовська. До того ж, саме фінансування партій не є прозорим в Україні, а виборче законодавство передбачає лише вибіркову перевірку надходження, обліку та використання ресурсів виборчих фондів. Тому громадським активістам залишається широке поле для діяльності. Хоча порахувати всі гроші, витрачені на агітацію, неможливо, кажуть в ініціативі «Звідки?».

Активісти можуть рахувати гроші, витрачені на рекламу в ЗМІ, так як існує зафіксована ціна, а також гроші на поліграфію. Крім цього, є ще «джинса» (замовні матеріали), чорний піар, благодійність кандидатів напередодні виборів тощо. Відслідкувати все це – дуже важко, говорять дослідники.

На думку експертів ініціативи «Звідки?», відсутність механізмів перевірки фінансових операцій в партіях, у кандидатів призвела до існування підкупу виборців, недобросовісної анонімної агітації, фінансування членів виборчих комісій «в конвертах» та інших методів досягнення своєї мети.

Кампанія «Звідки?» – ініціатива ряду громадських та міжнародних організацій, яка спрямована на інформування громадськості про політичне фінансування в Україні. До складу кампанії входять Громадянська мережа «Опора», Комітет «Рівність можливостей», МГО «Інтерньюз-Україна», Комітет виборців України, Лабораторія законодавчих ініціатив під керівництвом Міжнародної фундації виборчих систем (IFES).

Об’єднана опозиція і партія “УДАР” визначать спільних кандидатів на парламентських виборах у мажоритарних округах не пізніше 14-го жовтня. Про це повідомив кандидат у народні депутати Анатолій Гриценко, виступаючи на прес-конференції в Івано-Франківську.

За словами Гриценка, зараз соціологічні служби на замовлення Об’єднаної опозиції та партії «УДАР» проводять соціологічні опитування в округах, де рейтинги кандидатів від обох партій майже однакові, передає інформаційне агентство «Укрінформ».

В опозиційному таборі переконані, якщо зняти менш рейтингових кандидатів та поставити представника від обох партій, який має більшу підтримку виборців – це допоможе отримати більшість у парламенті.

«Залишився тиждень, коли можна, відчуваючи свою відповідальність, все ж домовитися і підтримати найбільш сильних кандидатів. Це може, навіть, бути третій кандидат, готовий протистояти цій владі, готовий не зрадити. Я сподіваюся, що все ж відповідальності вистачить, і ми зможемо у багатьох округах залишити одного кандидата, який буде представляти усі альтернативні владі сили», – сказав Керівник центрального виборчого штабу об’єднаної опозиції «Батьківщина» Олександр Турчинов в інтерв’ю 5-му каналу.

Проте політтехлоги говорять, що такий крок може зіграти і проти кандидатів від опозиційних сил. Частина виборців, яка буде визначатися з мажоритарними кандидатами вже у день виборів, спотворює внутрішню соціологію, на яку спирають представники обох партій, коли вирішують кого з кандидатів зняти. Тому є ризик, що будуть зняті потенційно прохідні політики.

«Вони починають знімати певну кількість кандидатів, спираючись на внутрішню соціологію, немає гарантій того, що це не виявиться на користь Партії Регіонів. Найскладніше буде переконати кандидатів, які вклали багато власних коштів самовідкликатися», – сказав «Голосу Америки» директор розвитку Інституту політичних технологій PolitPR Дмитро Раімов.

У той же час, лідер партії «УДАР» Віталій Кличко вже заявив, що партія не буде відшкодовувати фінансові витрати тих кандидатів, яких попросять самовідкликатися. Тому, політологи прогнозують, що для цього будуть використовуватися політичні обіцянки та дивіденди.

«Будуть пропонувати політичні речі, просування у партійній кар’єрі. Можливо, призначення когось на посади, можливо налагодження контактів з представниками інших партій», – сказав у коментарі «Голосу Америки» політолог Сергій Таран.

Ще одна потенційна небезпека спільного списку, про яку говорять експерти – це втрата політиків. Тобто, зняття кандидата може стати ударом по його іміджу, як результат, такі політики під час наступних виборів до обласних рад 2015-го року можуть не підтримувати жодну з опозиційних партій і балотуватися, як незалежні мажоритарні кандидати, або навіть, як представники ПР.

Представники опозиційних сил переконані, що спільний список мажоритарних кандидатів не просто підвищить шанси заручитися більшою підтримкою, ніж провладні кандидати, але й продемонструвати виборцям, що зараз опозиційні сили вже змінилися і можуть іти на поступки та домовлятися.

«Таке об’єднання може привести до збільшення голосів опозиційного кандидата, так, що жодні фальсифікації не допоможуть владі. Зараз немає колосальної переваги у жодного з кандидатів, потрібно дійсно об’єднуватися та домовлятися. Я думаю, що це можливо, але  якщо домовляться партії, питання буде в тому, як домовляться кандидати, які вели кампанію особисто. Їх потрібно буде умовляти», – сказав «Голосу Америки» мажоритарний кандидат від партії «УДАР» Віктор Чумак.

Небезпека об’єднаного списку також і в тому, скільки часу займе його формування, і чи встигнуть партії взагалі зняти деяких кандидатів, ухвалити рішення та донести свою позицію до виборців.

Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун попередив про небезпеку загострення конфлікту на сирійсько-турецькому кордоні, а також про наслідки сирійської кризи для сусіднього Лівану.

Упродовж п’яти днів Туреччина продовжує мінометні удари по території Сирії після того, як в результаті обстрілу з сирійської сторони у прикордонному селі Акчакале на південному сході країни загинули п’ятеро громадян Туреччини.

Пан Ґі Мун у понеділок заявив, що ситуація на кордоні може мати вкрай небезпечні наслідки для Лівану. Він також висловив серйозне занепокоєння тим, що сирійський уряд та опозиційні сили збільшують свій збройний арсенал. Генсек ООН ще раз закликав до пошуку політичного вирішення конфлікту, який триває з березня минулого року криза.

Тим часом упонеділок в країні продовжилось кровопрлиття. Сирійське державне інформаційне агентство САНА повідомило про те, що в Алеппо урядові сили знищили «безліч терористів». Сирійський уряд називає «терористами» повстанців, які домагаються повалення режиму сирійського президента Башара аль Ассада.

Нобелівську премію за досягнення у галузі медицини було присуджено японському досліднику Шіньє Яманака та британцеві Джону Гардону. Про це Нобелівський комітет оголосив у понеділок у Стокгольмі.

Вчені займаються дослідженнями стовбурових клітин, зокрема перепрограмуванням клітинного ядра, аби дорослі клітини на ранньому етапі формували стовбурові клітини, які можна використовувати длястворення будь-якого типу тканини.

Яманака проводить дослідження у Кіотському університеті, а Гардон в даний час працює в Інституті Гардона у Кембриджі.

Тиждень присудження Нобелівських премій зазвичай починається з оголошення переможців у галузі медицини.

У вівторок буде оголошено переможця в галузі фізики, у середу – хімії, у четвер, ймовірно, з літератури, а в п’ятницю буде названий лауреат Премії миру.

15-го жовтня буде названо переможця з економіки.

Нагородження лауреатів відбудеться в грудні у Стокгольмі.

Зірка гри у крикет та політик Імран Хан очолив масовий протест проти несанкціонованого використанням безпілотних літаків США на території Пакистану. Ще у суботу обурені атаками американських безпілотників учасники демонстрації в Ісламабаді, пересівши на машини та мотоцикли,  вирушили до Вазиристану. Саме на території цієї віддаленої провінції на кордоні з Афганістаном американці, за допомогою «безпілотників», знищують запідозрених у терористичній діяльності осіб.

Автоколона, на чолі з Імран Ханом, по дорозі розрослася до пів тисячі пересувних засобів. Кількох тисяч обурених демонстрантів зупинили пакистанські військові всього за кілька кілометрів від кордону з Вазиристаном. Уряд Пакистану обмежує в’їзд до провінції, де триває боротьба з Талібаном та іншими екстремістами.

Не зумівши пробратися до Вазиристану, Хан розвернув свій караван до найближчого містечка, де і організував мітинг за участю близько десяти тисяч людей. Політик піддав гострій критиці уряд Пакистану за співпрацю з Вашингтоном у боротьбі з ісламськими екстремістами. На його погляд, саме співпраця з американцями є причиною спротиву, який чинить Талібан на пакистанський території:

«Ми хочемо донести Америці, що чим більше ви наносите ударів, тим більше людей вас ненавидять», – заявив Хан під час спонтанного мітингу у містечку Танк.

Застосування американцями безпілотних літаків давно стало причиною дипломатичних сварок між Вашингтоном та Ісламабадом. Пакистан звинувачує Сполучені Штати у порушенні його державного суверенітету. Американці наполягають, що це ефективна зброя у боротьбі з екстремізмом.

Кілька десятків людей зібралось у Москві на мітинг пам’яті у шосту річницю вбивства журналістки Анни Політковської. Учасники звинуватили владу у небажанні знайти замовників вбивства журналістки, яка у час смерті вела розслідування порушень прав людини у Чечні.

«У Кремлі напевно знають замовників вбивства, оскільки все йде зверху. Але ми ніколи не дізнаємося», – переконана учасниця мітингу Галина.

Чимало критиків влади звертають увагу на те, що Політковську вбили сьомого жовтня, у день народження Володимира Путіна, критиком якого і була журналістка. Однак, опоненти називають це співпадіння провокацією проти Путіна.

За останньою офіційною версією слідства, у вбивстві жінки взяла участь група, зібрана чеченським кримінальним авторитетом Лом-Алі Гайтукаєвим. На весні 2011 року було затримано Рустама Махмудова за підозрою у безпосередньому виконанні замовлення. У серпні того ж року правоохоронці арештували Дмитра Павлюченкова, працівника московської міліції на час вбивства. 

Павлюченкова звинувачують у координації злочину та у наданні пістолета, яким було вбито журналістку. У  зв’язку з сумною річницею, державний департамент США оприлюднив спеціальну заяву:

«Зі смертю Політковської росіяни втратили голос, який сміливо повідомляв правду. Правосуддя не станеться поки не буде знайдено і притягнуто до відповідальності усіх причетних до її вбивства», – наголошується в заяві.

Державний департамент США обіцяє і надалі привертати увагу до цієї справи, як також до вбивства громадянина США, шеф-редактора російського видання журналу «Форбс» Пола Хлєбнікова, застреленого у Москві вісім років тому:

«Журналісти, які виступають проти порушень та працюють на захист фундаментальних прав їх співвітчизників, повинні бути захищеними», –  підсумовує Державний Департамент Сполучених Штатів.

Нагадаємо, Анна Політковська була убита 7 жовтня о четвертій годині дня у під’їзді власного будинку.