Голос Америки: Україна | NLight DC++
Голос Америки: Україна | NLight DC++

Голос Америки: Україна

Папа Римський у Різдвяному посланні просив Господа про мир для України. Відео

Папа Римський Франциск у своєму Різдвяному посланні, яке він виголосив із собору Святого Петра у Ватикані, серед іншого, також просив Господа про мир для України

Лукашенко заявив, що більше не вважає Росію братньою державою

Напередодні свого візиту до Москви, президент Білорусі Лукашенко заявив, що більше не вважає Росію “братньою державою”.
Заяву процитував Belsat, телевізійний канал з головним офісом в Варшаві, який проводить мовлення на території Білорусі.
Під час засідання Кабінету міністрів в понеділок Лукашенко заявив, що більше не вважає Росію братньою державою “тому що, як мене поінформували, в Росії це не сприймається”.
Коментар Лукашенка прозвучав після того, як Росія відмовилась надавати фінансову компенсацію на експортні мита Білорусі.
У вівторок, менше ніж за годину до початку переговорів Лукашенка з Путіним, які проводяться вже вдванадцяте цього року, міністр фінансів Росії Антон Сілуанов відповів на коментар Лукашенка, зазначивши, що “останнім часом відбулась втрата довіри”.
“Ми не довіряємо роботі вашої митниці”, – сказав Сілуанов під час неформального спілкування з пресою в Кремлі.
Стосунки Мінська та Москви ускладнились після взаємних звинувачень пов’язаних з новими митами на нафту і газ. Білорусь називає ці виплати штучно завищеними, а Росія неодноразово висловлювала занепокоєння через порушення на білоруській митниці.
Росія, Білорусь та Казахстан діють в рамках домовленості за якою, Москва надсилає нафту та нафтопродукти до Білорусі не сплачуючи мита, а Білорусь реекспортує деякі з цих товарів і залишає собі надходження.
Росія використовує дешевий енергоекспорт та позики до Білорусі для того, щоб утримувати цю країну в геополітичній орбіті Росії, однак, бюджетна ситуація в Росії стає ще більш складною, особливо в результаті західних санкцій.
Дивіться також: Святковий показ іграшкових потягів в Ботанічного саду у Вашингтоні

Вільний світ має стояти пліч-о-пліч з Україною (світова преса)

Британське видання The Independent пише про візит міністра оборони Великої Британії в Україну і висловлену ним беззаперечну підтримку Києва. Іспанський часопис La Vanguardia повідомляє про смерть в українській в’язниці російського бойовика, який воював у лавах російських гібридних сил на сході України. Ірландський щоденник Тhe Irish Times розглядає перспективи можливого переїзду футбольного клубу «Шахтар» (Донецьк) до столиці України.
Популярний британський щоденник The Independent публікує статтю «Міністр оборони Ґавін Вільямсон зустрічається з родинами українських моряків, захоплених Росією». Газета зазначає, що британський міністр відвідав Одесу – порт приписки українських військових кораблів, захоплених росіянами у Керченській протоці. Візит Ґавіна Вільямсона до Одеси, у якій діє воєнний стан, стався у час, коли напруження у стосунках Києва і Москви сягає все вищої позначки. Часопис додає, що відвідини британського силовика також відбуваються на тлі оголошення української влади про рішення направити нові військові кораблі до Азовського моря, щоб утвердити свободу мореплавства до українських азовських портів, які, за словами Києва, перебувають фактично у стані блокади з боку Росії. Британський щоденник підкреслює, що британський міністр оборони, що став найпершим міністром із країни-члена НАТО, який відвідав Одесу, також піднявся на борт британського військового корабля HMS Echo. Цей корабель прибув в Україну після того, як українське керівництво повідомило про накопичення російської військової потуги біля українських кордонів і підготовку Росії до вторгнення на територію України.
The Independent пише, що міністр оборони Великої Британії Вільямсон на тлі погроз Москви заявив, що має намір направити ще один корабель британських Військово-морських сил до Чорного моря через занепокоєння планами Росії. Вільямсон наголосив, що всі країни вільного світу, всі країни-члени НАТО і держави Європейського союзу мають стояти пліч-о-пліч з Україною. Британський міністр додав, що Чорне море не є російським морем, натомість є морем міжнародним. Відтак варто використовувати право британських кораблів заходити до українських портів на зразок Одеси, демонструючи цілковите право на свободу мореплавства. Лондонське видання додає, що члени родин захоплених росіянами українських моряків привітали підтримку Великої Британії, написавши листи до королеви Єлизавети і британського прем’єра Терези Мей із проханням допомогти українцям, яких силоміць утримують у Росії. Далі часопис наводить слова батька одного з полонених українських моряків. Віктор Сорока, батько захопленого і пораненого росіянами 27-річного Василя Сороки, сказав, що пишається своїм сином, який добровільно пішов до українського війська після початку збройного конфлікту на сході України – що його газета, співвласниками якої є російські олігархи Олександр і Євген Лебедєви, слідом за Кремлем називає «громадянською війною в Україні». Водночас батько українського моряка висловив задоволення візитом британського військового корабля до Одеси. Він також висловив сподівання, що більше британських і американських військових кораблів прийдуть до Чорного моря. Сорока-старший у розмові з кореспондентом британського часопису Кімом Сенґуптою додав, що президент Росії Володимир Путін розуміє лише мову сили, і якщо думки про нього Віктора Сороки здійснилися б, Путіна «розірвало б на мільйон шматків».

Найтиражніший часопис іспанського регіону Каталонії La Vanguardia друкує статтю «Росія вимагає розслідувати смерть свого громадянина в українській в’язниці». Барселонське видання пояснює, що йдеться про смерть росіянина на ім’я Валерій Іванов у в’язниці українського міста Львова (точніше, це сталося у Дрогобичі на Львівщині – ред.). Російська сторона заявляє, що «є підстави» підозрювати вбивство Іванова – який входив до формувань російських гібридних сил на сході України. Згідно з тюремною адміністрацією в’язниці у Львові, Іванов помер від травм, яких зазнав при падінні з драбини, намагаючись замінити електролампочку; МЗС Росії твердить, що має власні дані про «численні травми на тілі загиблого».
Каталонський часопис веде далі, повідомляючи, що Москва вже сконтактувала з родичами загиблого в українській в’язниці росіянина. Міністерство закордонних справ Росії, у свою чергу, висловило сподівання на дієве і безстороннє розслідування причин смерті Іванова. Сепаратисти на Луганщині, як пише барселонський щоденник, пішли навіть далі, не вагаючись заявивши, що росіянина було «вбито» в українському ув’язненні. Видання насамкінець наводить слова речниці луганських проросійських сепаратистів Ольги Кобцевої, яка заявила, що Іванов став жертвою «сміливих заяв проти української влади» для журналістів, які спілкувались із ним у в’язниці.
(В адміністрації Дрогобицької виправної колонії № 40 на Львівщині і в апараті уповноваженого з прав людини Верховної Ради України повідомляли, що Валерій Іванов помер, намагаючись поміняти лампочку і впавши зі складаної драбини на спину через удар потиличною частиною голови об смітник. МЗС Росії заявляє, що, крім закритої черепно-мозкової травми, розтин також засвідчив перелам чотирьох ребер – що загалом збігається з версією України про падіння з драбини. У Москві не пояснили, чому це, за словами російського МЗС, «дає підстави припускати свідоме вбивство російського громадянина» – ред.)

Ірландське періодичне видання Тhe Irish Times містить матеріал, присвячений українському футбольному клубові «Шахтар» із Донецька. Стаття зветься «Переміщений клуб змушений знов міняти розташування». Кореспондент ірландського видання пише з Харкова, що український клуб «Шахтар», який був змушений 2014 року залишити охоплений війною Донецьк, мав би грати свій останній матч групового турніру Ліги чемпіонів проти французького «Ліона» у Харкові, де клуб відтоді й грає. Проте цю гру УЄФА переніс до Києва, за 480 кілометрів на захід від Харкова, з «міркувань безпеки» після запровадження воєнного стану у 10 областях України. Автор цитує слова генерального менеджера харківського футбольного клубу «Металіст 1925» Антона Іванова, який запропонував «Шахтареві» свій стадіон – він вважає, що перенесення матчу «Шахтаря» з Харкова до Києва не мало сенсу. Багато представників бізнесу міста Харкова були прикро всім тим вражені, бо втратили потенційний заробіток. Харків тим часом, за словами Іванова, і далі залишається безпечним містом.
The Irish Times далі наводить слова Тараса Живокоренцева, засновника організації «Харків Мультікульті», яка має завдання готувати багатьох іноземних студентів, які вчаться у Харкові, до входження в українське життя. Живокоренцев каже, що бачить досить мало підстав для запровадження воєнного стану, які відображали б зміну стану безпеки у Харкові. На вулицях можна побачити лише одного-двох вояків, каже Живокоренцев, але неможливість грати в футбол у Харкові – «дуже дивне рішення», каже він. Але, як би там не було, пише газета, «Шахтар» знов опинився у центрі політичних проблем, які переживає Україна. Спершу, нагадує автор статті, після втечі з Донецька 2014 року «Шахтар» планував грати свої домашні матчі у Харкові, проте після збиття проросійськими бойовиками пасажирського літака «Малайзійських авіаліній» неподалік Донецька було ухвалено рішення перенести матчі «Шахтаря» далі на захід України – у 2014–2016 роках клуб грав домашні ігри у Львові; по тому клуб зміг перебратися з матчами до Харкова – хоча, як і раніше, живуть і тренуються гравці в Києві. Тепер, пише газета, ходить дедалі більше чуток, що клуб розглядає можливість остаточно перебазуватися до Києва. Підтримка донецького клубу у столиці України під час матчу Ліги чемпіонів із «Ліоном» на Олімпійському стадіоні була значною, що сподобалось керівництву команди. Крім того, мовиться у статті, у Києві нині мешкає багато біженців з окупованих теренів Донбасу, відтак вболівальників «Шахтаря» у столиці не бракує.

Дивіться також: ​Вікно в Америку. Що шукають вчені у відпрацьованій шахті

Економіка США потужно зростає, – міністр фінансів США запевнив фондові ринки

“Ми продовжуємо бачити потужне економічне зростання економіки США, відзначаємо велику активність споживачів та бізнесу”. З такою заявою виступив міністр фінансів США Стівен Мнучин у неділю з метою запевнити фінансові ринки США, що нестабільність в світі не вплинула на американську економіку.
Протягом нещодавніх тижнів ціни на акції в США зазнали різкого падіння, а фондовий індекс S&P 500 цього грудня може показати найбільше падіння з часу Великої депресії, пише Reuters.

З метою запевнити ринки перед відкриттям торгів у понеділок, Мнучин провів розмови з керівниками шести провідних американських банків, намагаючись переконати їх у стабільності американської економіки, пише CNN.
Незважаючи на зусилля Мнучина, в понеділок падіння фондових ринків продовжилось.
В понеділок Мнучин планує обговорити стан фінансових ринків з відповідною робочою групою при президенті, так званою “Командою захисту від різкого спаду”, до якої входять керівники регуляторів фінансових ринків в США.
Обговорення відбудеться, незважаючи на передсвятковий день, на тлі занепокоєння про сповільнення зростання та часткового призупинення роботи уряду, повідомило Міністерство фінансів США.
Президент Трамп виступив з критикою рішення Федерального резерву підвищити ставки. Саме це рішення, поряд з ловив переконання, що до такої ситуації на фондових ринках призвело рішення Федеральної резервної системи підвищити ставки.

“Єдина проблема з нашою економікою – це Федеральний резерв. Вони не відчувають ринки, вони не розуміють необхідних торговельних воєн, або сильного долару, або навіть призупинення роботи уряду, спричинене демократами через ситуацію на кордонах. Федеральний резерв – як потужний гольфіст, який не може забити м’ячика, бо не відчуваю ситуації”, – написав Трамп у Twitter.
Дивіться також: Уряд США не поновить роботу принаймні до четверга

Наказ про виведення військ США з Сирії підписано

Очільник Пентагону Джим Маттіс підписав наказ про виведення військ США з Сирії, заявив речник Пентагону в понеділок.
Наказ було видано на виконання рішення президента Трампа, яке, в свою чергу, стало фактором, що спонукав Маттіса до заяви про свою відставку минулого тижня.

Підписання відбулось після оголошення президента, що він замінить Маттіса на два місяці раніше, ніж очікувалось, на посаді очільника Пентагону.
“Наказ стосовно Сирії було підписано”, – наголосив речник Міністерства оборони США в електронному повідомленні Reuters. Однак, операційних деталей надано не було.
Посадовці Пентагону заявили, що план виведення ще розробляється.
Маттіс, погляди якого на традиційні альянси Америки, часто не збігались з поглядами Трампа, виступав проти виведення військ з Сирії.
В своєму листі про відставку, Маттіс зазначив, що він піде з посади наприкінці лютого, щоб його наступник мав достатньо часу на затвердження, а також для того, щоб взяти участь в слуханнях в Конгресі а також в ключових зустрічах НАТО.

Однак, Трамп оголосив про своє рішення, що виконуючим обов’язки голови Пентагона стане Патрік Шенеген вже з 1 січня.
Дивіться також: 50 років тому Аполо-8 проклав шлях людини на місяць

Чого очікувати від Путіна в 2019? Топ 10 попереджень від Карпентера

Військове вторгнення до України, посилення тиску на Білорусь, продовження мілітаризації на Близькому Сході – ось лише кілька дій, яких варто очікувати від президента РФ Путіна в 2019 році, переконаний колишній високопосадовець Пентагону і керівник Центру дипломатії Байдена Майкл Карпентер.
Впливовий американський аналітик поділився своїми невтішними прогнозами у Twitter.
Ось десятка його попереджень.
Військове вторгнення до України. Найбільш ймовірно, ціллю стане водоканал з Дніпра до Криму. Без цієї води страждає сільське господарство Криму. Також, очікуйте від Росії прагнень встановити повне домінування в Азовському морі та Керченській протоці, пише аналітик.​

Військове загострення в Нагірному Карабаху, якщо прем’єр-міністр Пашинян не буде обслуговувати інтереси російської корупції у Вірменії.

Тиск на президента Лукашенка, щоб дозволити Росії побудувати військову базу в Білорусі, особливо, якщо США відкриє шлях для будівництва “Форту Трампа” в Польщі. Якщо Мінськ опиратиметься, Кремль готуватиметься до аншлюзу.

Росія та Іран встановлюють контроль за сходом Сирії після виведення сил США, Туреччина починає напади на курдів через кордон. З часом це означатиме, що безправні араби-суніти радикалізуються у ІДІЛ 2.0.

Зростання російської військової присутності у Лівії допоможе генералові Гафтару консолідувати контроль над країною, яка стане під протекторат Росії.

Москва озброює Талібан більш просунутою зброєю на тлі зменшення присутності сил США і місія НАТО ISAF надто розпорошує свої ресурси. Москва стає на заміну США в якості головного політичного брокера в Афганістані, Талібан повертається до влади.

Москва підтримує зусилля боснійського президента Мілорада Додіка з відокремлення Республіки Сербської від решти Боснії та Герцеговини, наражаючи Балкани на ризик поновлення етнічного конфлікту.

Відносини Росії та Саудівської Аравії квітнуть, бо Москва надсилає більше зброї Саудівській Аравії і координує подальше зменшення пропозиції нафти.

Санкції ЄС стосовно Росії розпадаються після того, як один з членів ЄС порушує консенсус в обмін на непублічну угоду з Росією в сфері енергетики. Найбільш імовірні кандидати: Угорщина, Італія, Австрія.

Кремлівська кампанія активних заходів у США посилюється, адже Росія хоче змінити розстановку сил перед президентською кампанією 2020. Темні гроші стають основним інструментом впливу Кремля, адже Росія доходить висновку, що фінансування дезінформації більш ефективне, ніж офшорні операції.

Дивіться також: ​Уряд США не поновить роботу принаймні до четверга

Як громада напередодні Різдва віддячує “найщедрішій” жінці містечка. Відео

Нерідко, ті хто допомагають іншим, самі потребують допомоги. Так власниця невеличної пекарні у містечку Кудахі, що у штаті Вісконсин, Дженіфер Кларк за роки зібрала десятки тисяч доларів для жертв природних катаклізмів, для родин загиблих поліцейських та військових.

Художники об’єдналися заради пропагування базових життєвих цінностей. Відео

Художники об’єдналися заради пропагування базових життєвих цінностей. У рамках проекту «Під одним дахом» вони зібрали колекцію художних творів, що розповідає про долю іммігрантів, які утворили американське суспільство.

Історія художниці, яка 40 років закарбовує для історії судові слухання. Відео

У федеральних судах США слухання закарбовують для громадськості художники. У США ця професія виникла у 1935 році після того, як репортери з тогочасними великими та гучними камерами зірвали засідання суду у справі викрадення сина авіатора Чарльза Ліндберга.

Спецпосланець США з питань коаліції проти ІД йде у відставку

Бретт Макгурк оголосив про своє рішення піти у відставку з посади спецпосланця США з питань міжнародної коаліції прот ІДІЛ. Макгурк оголосив, що планував піти з посади в лютому, але прискорив свою відставку через рішення президента США Дональда Трампа вивести американські війська з Сирії.
Макгурка було призначено на посаду в 2015 році президентом Обамою. В своєму листі стосовно відставки, посадовець зауважив, що бойовики «Ісламської держави» (ІД) втікають, але ще не зазнали поразки і що передчасне виведення військ США з Сирії створить умови, які призведуть до поновлення ІД, повідомляє АР.
Трамп знову виступив на підтримку рішення про виведення військ.

«Ми спочатку планували бути там три місяці і це було три роки тому – а ми так і не пішли, – написав Трамп у Twitter. – Коли я став президентом, ІДІЛ шаленів. Тепер ІДІЛ в основному подолано і інші країни регіону, включаючи Туреччину, повинні мати можливість легко врішити те, що залишилось. Ми йдемо додому».

Раніше про свою відставку заявив міністр оборони США Джим Маттіс. Маттіс подає у відставку наприкінці січня 2019-го року. У відповідному листі до Дональда Трампа він заявив, що президент США має право на міністра оборони, який більше погоджується з ним у питаннях щодо стратегічних партнерів Америки та її конкурентів.
Дивіться також: США виводять свої війська із Сирії