Минув рік з часу звільнення Київщини від російської окупації, утім чимало місцевих жителів досі живуть буквально на руїнах власних домівок. З квітня минулого року, коли ЗСУ звільнили перші села, група волонтерів з Києва допомагає таким людям.

Сполучені Штати надають усю можливу допомогу Україні не тільки тому, що йдеться про жорстоку і неспровоковану війну проти самої України, але і через спроби Росії та Китаю “нав’язати новий світовий порядок”. Про це йшлося під час обговорення Програми «Європа, Росія та Євразія» Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).
“Це більше, ніж просто захоплення землі. Це бряцання ядерною зброєю зі сторони постійного члена Ради Безпеки ООН, який намагається підірвати принципи Статуту ООН щодо територіальної цілісності та суверенітету і нав’язати новий світовий порядок”, – сказав виконувач обов’язків помічника держсекретаря США у справах Європи та Євразії, колишній посол США у Молдові Дерек Гоґан під час розмови з директором Центру CSIS Максом Бергманом.

Глобальні амбіції Росії та Китаю у поєднанні роблять “ставки” боротьби в Україні ще вищими.

У розмові, щодо допомоги Заходу Україні, Гоґан також наголосив, що глобальні амбіції Росії та Китаю у поєднанні роблять “ставки” боротьби в Україні ще вищими.
“І тому президент [Джо Байден, – ред.] чітко дав зрозуміти, що США будуть підтримувати Україну скільки, скільки буде потрібно. І це, звісно, передбачає надання Україні необхідної допомоги у сфері безпеки”.
Росія “прагне створити хаос у Європі та світі”
Протягом 26-ти років власної роботи в уряді Гоґан зосереджувався зокрема на плануванні дій у випадку непередбачених обставин і зараз цей процес “іде на повну”, розповів посадовець. За його словами, на підставі наявних даних йдеться про те, що Росія “прагне створити хаос не лише в Україні, але й у всій Європі та світі”.
Посадовець Держдепартаменту також наголосив, що США підтримують не лише військові зусилля України, а і її функціонування як держави.
“Не вся економічна допомога Україні, на відміну від військової, потрапляє у заголовки американських ЗМІ”, – зауважує Гоґан.
Він також наголосив, що крім Держдепартаменту США і Пентагону в допомозі Україні задіяні інші міністерства, зокрема сільського господарства, енергетики, а також американські комунальники.
“Сполучені Штати разом з європейськими партнерами взяли на себе зобов’язання надавати потужну економічну та енергетичну підтримку Україні, а також гуманітарну допомогу”, – пояснює урядовець.
За його словами, допомога у енергетичній сфері була житєво важливою для України, і потрібна була злагоджена робота багатьох відомств для того, щоб українці отримали те, що їм було потрібно, щоб пережити зиму.
“Росія намагалася знищити енергомережу в Україні. Наша допомога відразу зосередилася на забезпеченні України деталями, необхідними для роботи енергомережі – трансформаторів, газотурбінних генераторів. Це речі, про які я не знав багато до цієї роботи, але дізнався досить багато зараз”, – сказав Гоґан.
Як повідомляв Голос Америки, міністерство оборони Великої Британії вважає, що російська кампанія зі знищення української енергетики провалилися.
Також заступник держсекретаря США з енергетики Джеффрі Пайєтт вважає, що Росія програла енергетичну війну проти України. При тому, що українська енергетична мережа зруйнована на 40%, а обсяги руйнувань, яких Росія завдала енергетичній системі країни, складає близько 10 мільярдів доларів, Україна нещодавно зуміла повернутися на європейський ринок електроенергії як експортер.
На зустрічі у CSIS йшлося про пріоритети адміністрації Джо Байдена щодо подальшої допомоги Україні, про потенційні перешкоди і плани співпраці з європейськими союзниками та партнерами у відповідь на війну.
Дерек Гоґан наголосив, що важливе місце у президентській стратегії національної безпеки США є “намір нічого не робити самовільно” – тому увага зосереджена на зміцненні НАТО та партнерства між США і ЄС. “Ми прагнули переконатися, що голос США був почутий там у найефективніший спосіб”, прокоментував політику співпраці дипломат.
Танки на майбутнє
Але перш за все Україна повинна мати можливість оборонятися і стримати майбутні напади, наголосив Гоґан. Тому першочерговий пріоритет – зміцнити українську армію, незалежно від нинішньої війни, щоб утримати Росію від вторгнення через п’ять років і більше.
“Україні доведеться відновити свою армію, їй доведеться замінити танки, які ми їй зараз дали, оскільки вони, ймовірно, будуть пошкоджені.
“Вважаю, що один із уроків, винесених з усієї цієї трагічної драми, в якій ми всі живемо, полягає в тому, що ми повинні допомогти Україні не просто захистити свою територію зараз, але й надати ресурси, щоб запобігти чи принаймні стримати Росію від подібних дій у майбутньому», – каже Гоґен.
Саме тому не лише Сполучені Штати, а й союзники говорять про довгострокові відносини з Україною, коли йдеться про безпеку та економіку, наголошує він.
НАТО про бажаний вступ України: “ми вас чуємо”
За словами Гоґана, США вітають розширення ЄС і були головними прихильниками інтеграції України до Європейського Союзу та упровадження необхідних для цього реформ.
“Ми раділи з гордістю, як і самі українці, коли справа дійшла до надання Україні статусу кандидата [на вступ до ЄС, – ред.]. Це надзвичайно важливо для економічного майбутнього України”, – сказав американський урядовець.
За його словами, в успіху України зацікавлений і приватний сектор.
“Американські компанії постійно спілкуються з нами в Державному департаменті, інших частинах уряду США, мовляв, що можна зробити для України, як ми можемо підтримати, де є можливості для інвестицій? Таким чином, ми бачимо це не тільки як європейську справу, але також і дуже трансатлантичну”, – сказав Гоґан.
НАТО – в перспективі, зараз – практичні питання оборони
“Що ви кажете українцям, коли вони говорять про бажання приєднатися до НАТО?”, – запитав у ході розмови директор Центру стратегічних і міжнародних досліджень Макс Берґман.
Гоґан відповідає: “Ми кажемо: ми вас чуємо, і дуже підтримуємо політику відкритих дверей НАТО, але сам альянс наразі зосереджений на практичній підтримці України, розбудові її потенціалу. Тому що зараз Україна у війні».
Він каже, що про це йтиметься на саміті у Вільнюсі у липні.
“Наші зобов’язання перед Україною є довгостроковими. І ми будемо рухатися в цьому напрямку. Але спочатку завдання першої ваги, а це наразі – допомогти Україні досягти її цілей у майбутньому контрнаступі, потім – утримувати територію, яку Україна відвоює, далі – зрозуміти, де ми перебуваємо, коли мова йде про здатність України відродити її економіку. Є так багато речей, які ми повинні зробити правильно”, – каже Гоґен.
Гоґан наголосив, що зараз Україна вчиться працювати за стандартами НАТО не лише на полі бою, а і в міністерських кабінетах: “Це більше пов’язано з інституційною розбудовою, встановленням стандартів і такими важливими речами, як, наприклад, стандарти закупівель, управління та контроль над цифровізацією, все це концептуально важливо, і НАТО зосереджуватиметься на цьому ще більше”.
Як повідомляв Голос Америки, посилаючись на повідомлення газети Financial Times, амерканські офіційні особи кажуть, що розмови про вступ України можуть призвести до ескалації конфлікту з боку Росії, тому практична підтримка, така як постачання боєприпасів, має бути головним пріоритетом для майбутнього саміту у Вільнюсі.
США закликають союзників зосередитися на короткостроковій військовій, фінансовій та гуманітарній допомозі Україні, щоб допомогти їй відбити російське вторгнення.
Саміт НАТО у Литві відбудеться 11-12 липня.

Один з найкращих хірургів-трансплантологів США Роберт Монтгомеррі вже кілька разів з початку повномасштабного вторгнення відвідував Україну аби допомогти українським колегам. Попереджаємо, наступна історія містить чутливі зображення.

Сполучені Штати надають усю можливу допомогу Україні не тільки тому, що йдеться про жорстоку і неспровоковану війну проти самої України, але і через спроби Росії та Китаю “нав’язати новий світовий порядок”. Про це йшлося під час обговорення Програми «Європа, Росія та Євразія» Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).
“Це більше, ніж просто захоплення землі. Це бряцання ядерною зброєю зі сторони постійного члена Ради Безпеки ООН, який намагається підірвати принципи Статуту ООН щодо територіальної цілісності та суверенітету і нав’язати новий світовий порядок”, – сказав виконувач обов’язків помічника держсекретаря США у справах Європи та Євразії, колишній посол США у Молдові Дерек Гоґан під час розмови з директором Центру CSIS Максом Бергманом.

Глобальні амбіції Росії та Китаю у поєднанні роблять “ставки” боротьби в Україні ще вищими.

У розмові, щодо допомоги Заходу Україні, Гоґан також наголосив, що глобальні амбіції Росії та Китаю у поєднанні роблять “ставки” боротьби в Україні ще вищими.
“І тому президент [Джо Байден, – ред.] чітко дав зрозуміти, що США будуть підтримувати Україну скільки, скільки буде потрібно. І це, звісно, передбачає надання Україні необхідної допомоги у сфері безпеки”.
Росія “прагне створити хаос у Європі та світі”
Протягом 26-ти років власної роботи в уряді Гоґан зосереджувався зокрема на плануванні дій у випадку непередбачених обставин і зараз цей процес “іде на повну”, розповів посадовець. За його словами, на підставі наявних даних йдеться про те, що Росія “прагне створити хаос не лише в Україні, але й у всій Європі та світі”.
Посадовець Держдепартаменту також наголосив, що США підтримують не лише військові зусилля України, а і її функціонування як держави.
“Не вся економічна допомога Україні, на відміну від військової, потрапляє у заголовки американських ЗМІ”, – зауважує Гоґан.
Він також наголосив, що крім Держдепартаменту США і Пентагону в допомозі Україні задіяні інші міністерства, зокрема сільського господарства, енергетики, а також американські комунальники.
“Сполучені Штати разом з європейськими партнерами взяли на себе зобов’язання надавати потужну економічну та енергетичну підтримку Україні, а також гуманітарну допомогу”, – пояснює урядовець.
За його словами, допомога у енергетичній сфері була житєво важливою для України, і потрібна була злагоджена робота багатьох відомств для того, щоб українці отримали те, що їм було потрібно, щоб пережити зиму.
“Росія намагалася знищити енергомережу в Україні. Наша допомога відразу зосередилася на забезпеченні України деталями, необхідними для роботи енергомережі – трансформаторів, газотурбінних генераторів. Це речі, про які я не знав багато до цієї роботи, але дізнався досить багато зараз”, – сказав Гоґан.
Як повідомляв Голос Америки, міністерство оборони Великої Британії вважає, що російська кампанія зі знищення української енергетики провалилися.
Також заступник держсекретаря США з енергетики Джеффрі Пайєтт вважає, що Росія програла енергетичну війну проти України. При тому, що українська енергетична мережа зруйнована на 40%, а обсяги руйнувань, яких Росія завдала енергетичній системі країни, складає близько 10 мільярдів доларів, Україна нещодавно зуміла повернутися на європейський ринок електроенергії як експортер.
На зустрічі у CSIS йшлося про пріоритети адміністрації Джо Байдена щодо подальшої допомоги Україні, про потенційні перешкоди і плани співпраці з європейськими союзниками та партнерами у відповідь на війну.
Дерек Гоґан наголосив, що важливе місце у президентській стратегії національної безпеки США є “намір нічого не робити самовільно” – тому увага зосереджена на зміцненні НАТО та партнерства між США і ЄС. “Ми прагнули переконатися, що голос США був почутий там у найефективніший спосіб”, прокоментував політику співпраці дипломат.
Танки на майбутнє
Але перш за все Україна повинна мати можливість оборонятися і стримати майбутні напади, наголосив Гоґан. Тому першочерговий пріоритет – зміцнити українську армію, незалежно від нинішньої війни, щоб утримати Росію від вторгнення через п’ять років і більше.
“Україні доведеться відновити свою армію, їй доведеться замінити танки, які ми їй зараз дали, оскільки вони, ймовірно, будуть пошкоджені.
“Вважаю, що один із уроків, винесених з усієї цієї трагічної драми, в якій ми всі живемо, полягає в тому, що ми повинні допомогти Україні не просто захистити свою територію зараз, але й надати ресурси, щоб запобігти чи принаймні стримати Росію від подібних дій у майбутньому», – каже Гоґен.
Саме тому не лише Сполучені Штати, а й союзники говорять про довгострокові відносини з Україною, коли йдеться про безпеку та економіку, наголошує він.
НАТО про бажаний вступ України: “ми вас чуємо”
За словами Гоґана, США вітають розширення ЄС і були головними прихильниками інтеграції України до Європейського Союзу та упровадження необхідних для цього реформ.
“Ми раділи з гордістю, як і самі українці, коли справа дійшла до надання Україні статусу кандидата [на вступ до ЄС, – ред.]. Це надзвичайно важливо для економічного майбутнього України”, – сказав американський урядовець.
За його словами, в успіху України зацікавлений і приватний сектор.
“Американські компанії постійно спілкуються з нами в Державному департаменті, інших частинах уряду США, мовляв, що можна зробити для України, як ми можемо підтримати, де є можливості для інвестицій? Таким чином, ми бачимо це не тільки як європейську справу, але також і дуже трансатлантичну”, – сказав Гоґан.
НАТО – в перспективі, зараз – практичні питання оборони
“Що ви кажете українцям, коли вони говорять про бажання приєднатися до НАТО?”, – запитав у ході розмови директор Центру стратегічних і міжнародних досліджень Макс Берґман.
Гоґан відповідає: “Ми кажемо: ми вас чуємо, і дуже підтримуємо політику відкритих дверей НАТО, але сам альянс наразі зосереджений на практичній підтримці України, розбудові її потенціалу. Тому що зараз Україна у війні».
Він каже, що про це йтиметься на саміті у Вільнюсі у липні.
“Наші зобов’язання перед Україною є довгостроковими. І ми будемо рухатися в цьому напрямку. Але спочатку завдання першої ваги, а це наразі – допомогти Україні досягти її цілей у майбутньому контрнаступі, потім – утримувати територію, яку Україна відвоює, далі – зрозуміти, де ми перебуваємо, коли мова йде про здатність України відродити її економіку. Є так багато речей, які ми повинні зробити правильно”, – каже Гоґен.
Гоґан наголосив, що зараз Україна вчиться працювати за стандартами НАТО не лише на полі бою, а і в міністерських кабінетах: “Це більше пов’язано з інституційною розбудовою, встановленням стандартів і такими важливими речами, як, наприклад, стандарти закупівель, управління та контроль над цифровізацією, все це концептуально важливо, і НАТО зосереджуватиметься на цьому ще більше”.
Як повідомляв Голос Америки, посилаючись на повідомлення газети Financial Times, амерканські офіційні особи кажуть, що розмови про вступ України можуть призвести до ескалації конфлікту з боку Росії, тому практична підтримка, така як постачання боєприпасів, має бути головним пріоритетом для майбутнього саміту у Вільнюсі.
США закликають союзників зосередитися на короткостроковій військовій, фінансовій та гуманітарній допомозі Україні, щоб допомогти їй відбити російське вторгнення.
Саміт НАТО у Литві відбудеться 11-12 липня.

“Поки ми все ще визначаємо автентичність цих документів, я наказав нашому військовим та розвідці вжити заходів для подальшого захисту та обмеження поширення чутливої інформації”, – сказав президент.

Як останній американський журналіст, затриманий у Росії та неправдиво звинувачений у шпигунстві, Ніколас Данілофф має певну уяву про те, через що проходить Еван Гершкович.
«Це важка ситуація, – сказав Голосу Америки 88-ми літній ветеран-репортер, який нині проживає у Бостоні, у штаті Массачусетс.
Данілоффа утримували близько місяця під час холодної війни в 1986 році за обставин, подібних до Гершковича, репортера Wall Street Journal.
Москва звинуватила Гершковича в шпигунстві, не надавши доказів. Газета і адвокат Гершковича категорично заперечують це звинувачення.
«Дуже легко звинуватити журналістів у шпигунстві, тому що робота досить схожа», — сказав Данілофф коресподенту Англомовної служби Голосу Америки Ліаму Скотту цього тижня.
«Здобування інформації, особливо інформації, яка не є широко відомою, створює враження, що це – шпигунство, хоча це не так», – каже Данілофф.
Президент США Джо Байден назвав затримання Гершковича Росією «абсолютно незаконним».
Байден, який спілкувався з батьками Гершковича у вівторок, коли він летів до Белфаста, засудив арешт репортера.
«Ми чітко даємо зрозуміти, що те, що відбувається, є абсолютно незаконним, і ми це оголосили», – сказав Байден раніше того дня перед від’їздом із Вашингтона.
Мало хто так розуміє тяжке становище Гершковича, як Данілофф. Він також належить до клубу, до якого жоден журналіст не хоче вступати.
Інший час, та сама в’язниця
Данілоффу залишалося всього кілька днів до від’їзду після його п’ятирічної роботи на посаді голови московського бюро U.S. News & World Report, коли 30 серпня 1986 року КДБ заарештував його в парку, коли він прощався з людиною, яку вважав своїм другом.
Потім Данілоффа звинуватили в шпигунстві і відправили в московську Лефортовську в’язницю – ту саму, де тримають Гершковича.
Саме цю в’язницю Кремль використовує для тих в’язнів, чиї справи Москва хотіла б зробити показовими, написав Данілов у нещодавній статті у Wall Street Journal.
Данілоффа звільнили після переговорів між держсекретарем США Джорджем Шульцем і радянським міністром закордонних справ Едуардом Шеварднадзе. Репортера та двох дисидентів-правозахисників обміняли на радянського фізика, якого спіймали під час отримання секретної інформації США в нью-йоркському метро.
Як каже Данілофф, його першою реакцією на повідомлення про арешт Гершковича була думка, що «тут щось погано пахне».
«Бути арештованим і утримуватися під вартою російської влади ніколи не весело, але якщо ви розмовляєте російською, як і Данілофф чи Гершкович, то, ви виявляєте, що ваші тюремники теж люди», – сказав Данілофф.
Данілофф сказав, що у випадку з Гершковичем, його перш за все хвилює його фізична безпека.
«Якби я мав з ним розмову в цей момент, то перше, що я хотів би знати, це: «Як з тобою поводяться? З тобою поводяться як з людиною?», – сказав Данілофф. «Чи тебе принижують?»
«Сигнал страху»
Данилофф і Гершкович мають багато спільного. Данілофф є онуком російського генерала, який утік після російської революції, тоді як Гершкович є сином єврейських емігрантів радянського походження.
«Арешт журналіста, який розмовляє російською та має родинні зв’язки з країною, призначений для того, щоб надіслати сигнал залякування іншим», — написав Данілофф у Wall Street Journal.
Джулія Девіс, інша журналістка з радянським корінням, яка є засновницею Russian Media Monitor і стежить за російським державним телебаченням, каже, що арешт Гершковича мав на меті налякати всіх іноземних репортерів, які все ще працюють у Росії.
«Це – попередження для інших журналістів, які все ще там, і які наважуються говорити про те, що насправді відбувається з економікою Росії та її оборонною промисловістю. Їм кажуть – вас представлятимуть шпигунами, а не журналістами, і ви можете опинитися у в’язниці, що особливо жахливо в такій країні, як Росія, де панує справжнє беззаконня за (президента Росії Володимира) Путіна», – сказала Девіс.
«Намагайтеся не зламатися»
Це очевидне беззаконня викликає у Данілоффа особливе занепокоєння щодо того, що може статися з Гершковичем.
«Мені здається, потрібно відстоювати те, у що ви вірите як західний кореспондент, що, ймовірно, дратуватиме ваших так званих господарів», — сказав Данілофф.
На його думку, журналісти, які опинилися в цій ситуації і не ламаються, а відстоюють цінності, яких їх навчило їхнє західне походження та їхні західні наставники, це – те, чого тюремники найбільше не люблять.
Данілофф сказав, що найважливіше, що може зробити Гершкович, це залишатися сильним, наскільки він може: «Потрібно намагатися говорити мовою вільної преси. Це не так легко зробити. Але я сподіваюся, що це буде та позиція, яку можна зайняти».
Після арешту Гершковича багато уваги приділялося новинам про його ситуацію зі ЗМІ та уряду США.
Менш ніж через два тижні після його арешту та лише через кілька днів після офіційного звинувачення у шпигунстві Державний департамент 10 квітня назвав Гершковича «неправомірно затриманим», що розблоковує додаткові ресурси уряду, щоб допомогти звільнити репортера.
Посольство Росії у Вашингтоні не відповіло на електронний лист Голосу Америки з проханням про коментар.
«Важливо встати і висловитись»
Данілофф висловив надію, що увага не ослабне найближчими тижнями.
«Я вважаю, що висвітлення його ситуації є важливим. І це важливо з точки зору журналістів, які намагаються говорити правду, як вони її знають. Тому що з їхнього боку кордону цілком може виникнути спокуса сказати речі, які не зовсім відповідають дійсності», – сказав він.
Незважаючи на очевидні ризики для безпеки іноземних репортерів у Росії, Данілофф вважає, що важливо, щоб іноземні репортери докладали всіх зусиль, щоб продовжувати висвітлювати країну зсередини.
«Я думаю, що для журналістів – західних журналістів – важливо бути там і намагатися жити за західними стандартами», – сказав Данілофф. «Західні стандарти цілком можуть порушувати звичаї чи навіть закони в Росії. І все ж важливо встати і сказати про це».

В ефірі Час-Тайм. Як 21-річний підозрюваний у злитті документів Пентагона міг отримати доступ до потенційно таємної інформації. Денис Шмигаль у Вашингтоні: Світовий банк надасть Україні додаткові 200 млн доларів для відновлення енергетики. Голова національного банку України Андрій Пишний: Чи впливають західні санкції на економіку Росії? USAID: Сполучені Штати допоможуть Україні привабити приватні інвестиції. Як один з найкращих хірургів-трансплантологів США оперував у Львові. Волонтери, на передодні Великодня допомагають мешканцям Київщині розгрібати спричинені росіянами завали. 

Як останній американський журналіст, затриманий у Росії та неправдиво звинувачений у шпигунстві, Ніколас Данілофф має певну уяву про те, через що проходить Еван Гершкович.
«Це важка ситуація, – сказав Голосу Америки 88-ми літній ветеран-репортер, який нині проживає у Бостоні, у штаті Массачусетс.
Данілоффа утримували близько місяця під час холодної війни в 1986 році за обставин, подібних до Гершковича, репортера Wall Street Journal.
Москва звинуватила Гершковича в шпигунстві, не надавши доказів. Газета і адвокат Гершковича категорично заперечують це звинувачення.
«Дуже легко звинуватити журналістів у шпигунстві, тому що робота досить схожа», — сказав Данілофф коресподенту Англомовної служби Голосу Америки Ліаму Скотту цього тижня.
«Здобування інформації, особливо інформації, яка не є широко відомою, створює враження, що це – шпигунство, хоча це не так», – каже Данілофф.
Президент США Джо Байден назвав затримання Гершковича Росією «абсолютно незаконним».
Байден, який спілкувався з батьками Гершковича у вівторок, коли він летів до Белфаста, засудив арешт репортера.
«Ми чітко даємо зрозуміти, що те, що відбувається, є абсолютно незаконним, і ми це оголосили», – сказав Байден раніше того дня перед від’їздом із Вашингтона.
Мало хто так розуміє тяжке становище Гершковича, як Данілофф. Він також належить до клубу, до якого жоден журналіст не хоче вступати.
Інший час, та сама в’язниця
Данілоффу залишалося всього кілька днів до від’їзду після його п’ятирічної роботи на посаді голови московського бюро U.S. News & World Report, коли 30 серпня 1986 року КДБ заарештував його в парку, коли він прощався з людиною, яку вважав своїм другом.
Потім Данілоффа звинуватили в шпигунстві і відправили в московську Лефортовську в’язницю – ту саму, де тримають Гершковича.
Саме цю в’язницю Кремль використовує для тих в’язнів, чиї справи Москва хотіла б зробити показовими, написав Данілов у нещодавній статті у Wall Street Journal.
Данілоффа звільнили після переговорів між держсекретарем США Джорджем Шульцем і радянським міністром закордонних справ Едуардом Шеварднадзе. Репортера та двох дисидентів-правозахисників обміняли на радянського фізика, якого спіймали під час отримання секретної інформації США в нью-йоркському метро.
Як каже Данілофф, його першою реакцією на повідомлення про арешт Гершковича була думка, що «тут щось погано пахне».
«Бути арештованим і утримуватися під вартою російської влади ніколи не весело, але якщо ви розмовляєте російською, як і Данілофф чи Гершкович, то, ви виявляєте, що ваші тюремники теж люди», – сказав Данілофф.
Данілофф сказав, що у випадку з Гершковичем, його перш за все хвилює його фізична безпека.
«Якби я мав з ним розмову в цей момент, то перше, що я хотів би знати, це: «Як з тобою поводяться? З тобою поводяться як з людиною?», – сказав Данілофф. «Чи тебе принижують?»
«Сигнал страху»
Данилофф і Гершкович мають багато спільного. Данілофф є онуком російського генерала, який утік після російської революції, тоді як Гершкович є сином єврейських емігрантів радянського походження.
«Арешт журналіста, який розмовляє російською та має родинні зв’язки з країною, призначений для того, щоб надіслати сигнал залякування іншим», — написав Данілофф у Wall Street Journal.
Джулія Девіс, інша журналістка з радянським корінням, яка є засновницею Russian Media Monitor і стежить за російським державним телебаченням, каже, що арешт Гершковича мав на меті налякати всіх іноземних репортерів, які все ще працюють у Росії.
«Це – попередження для інших журналістів, які все ще там, і які наважуються говорити про те, що насправді відбувається з економікою Росії та її оборонною промисловістю. Їм кажуть – вас представлятимуть шпигунами, а не журналістами, і ви можете опинитися у в’язниці, що особливо жахливо в такій країні, як Росія, де панує справжнє беззаконня за (президента Росії Володимира) Путіна», – сказала Девіс.
«Намагайтеся не зламатися»
Це очевидне беззаконня викликає у Данілоффа особливе занепокоєння щодо того, що може статися з Гершковичем.
«Мені здається, потрібно відстоювати те, у що ви вірите як західний кореспондент, що, ймовірно, дратуватиме ваших так званих господарів», — сказав Данілофф.
На його думку, журналісти, які опинилися в цій ситуації і не ламаються, а відстоюють цінності, яких їх навчило їхнє західне походження та їхні західні наставники, це – те, чого тюремники найбільше не люблять.
Данілофф сказав, що найважливіше, що може зробити Гершкович, це залишатися сильним, наскільки він може: «Потрібно намагатися говорити мовою вільної преси. Це не так легко зробити. Але я сподіваюся, що це буде та позиція, яку можна зайняти».
Після арешту Гершковича багато уваги приділялося новинам про його ситуацію зі ЗМІ та уряду США.
Менш ніж через два тижні після його арешту та лише через кілька днів після офіційного звинувачення у шпигунстві Державний департамент 10 квітня назвав Гершковича «неправомірно затриманим», що розблоковує додаткові ресурси уряду, щоб допомогти звільнити репортера.
Посольство Росії у Вашингтоні не відповіло на електронний лист Голосу Америки з проханням про коментар.
«Важливо встати і висловитись»
Данілофф висловив надію, що увага не ослабне найближчими тижнями.
«Я вважаю, що висвітлення його ситуації є важливим. І це важливо з точки зору журналістів, які намагаються говорити правду, як вони її знають. Тому що з їхнього боку кордону цілком може виникнути спокуса сказати речі, які не зовсім відповідають дійсності», – сказав він.
Незважаючи на очевидні ризики для безпеки іноземних репортерів у Росії, Данілофф вважає, що важливо, щоб іноземні репортери докладали всіх зусиль, щоб продовжувати висвітлювати країну зсередини.
«Я думаю, що для журналістів – західних журналістів – важливо бути там і намагатися жити за західними стандартами», – сказав Данілофф. «Західні стандарти цілком можуть порушувати звичаї чи навіть закони в Росії. І все ж важливо встати і сказати про це».

Як останній американський журналіст, затриманий у Росії та неправдиво звинувачений у шпигунстві, Ніколас Данілофф має певну уяву про те, через що проходить Еван Гершкович.
«Це важка ситуація, – сказав Голосу Америки 88-ми літній ветеран-репортер, який нині проживає у Бостоні, у штаті Массачусетс.
Данілоффа утримували близько місяця під час холодної війни в 1986 році за обставин, подібних до Гершковича, репортера Wall Street Journal.
Москва звинуватила Гершковича в шпигунстві, не надавши доказів. Газета і адвокат Гершковича категорично заперечують це звинувачення.
«Дуже легко звинуватити журналістів у шпигунстві, тому що робота досить схожа», — сказав Данілофф коресподенту Англомовної служби Голосу Америки Ліаму Скотту цього тижня.
«Здобування інформації, особливо інформації, яка не є широко відомою, створює враження, що це – шпигунство, хоча це не так», – каже Данілофф.
Президент США Джо Байден назвав затримання Гершковича Росією «абсолютно незаконним».
Байден, який спілкувався з батьками Гершковича у вівторок, коли він летів до Белфаста, засудив арешт репортера.
«Ми чітко даємо зрозуміти, що те, що відбувається, є абсолютно незаконним, і ми це оголосили», – сказав Байден раніше того дня перед від’їздом із Вашингтона.
Мало хто так розуміє тяжке становище Гершковича, як Данілофф. Він також належить до клубу, до якого жоден журналіст не хоче вступати.
Інший час, та сама в’язниця
Данілоффу залишалося всього кілька днів до від’їзду після його п’ятирічної роботи на посаді голови московського бюро U.S. News & World Report, коли 30 серпня 1986 року КДБ заарештував його в парку, коли він прощався з людиною, яку вважав своїм другом.
Потім Данілоффа звинуватили в шпигунстві і відправили в московську Лефортовську в’язницю – ту саму, де тримають Гершковича.
Саме цю в’язницю Кремль використовує для тих в’язнів, чиї справи Москва хотіла б зробити показовими, написав Данілов у нещодавній статті у Wall Street Journal.
Данілоффа звільнили після переговорів між держсекретарем США Джорджем Шульцем і радянським міністром закордонних справ Едуардом Шеварднадзе. Репортера та двох дисидентів-правозахисників обміняли на радянського фізика, якого спіймали під час отримання секретної інформації США в нью-йоркському метро.
Як каже Данілофф, його першою реакцією на повідомлення про арешт Гершковича була думка, що «тут щось погано пахне».
«Бути арештованим і утримуватися під вартою російської влади ніколи не весело, але якщо ви розмовляєте російською, як і Данілофф чи Гершкович, то, ви виявляєте, що ваші тюремники теж люди», – сказав Данілофф.
Данілофф сказав, що у випадку з Гершковичем, його перш за все хвилює його фізична безпека.
«Якби я мав з ним розмову в цей момент, то перше, що я хотів би знати, це: «Як з тобою поводяться? З тобою поводяться як з людиною?», – сказав Данілофф. «Чи тебе принижують?»
«Сигнал страху»
Данилофф і Гершкович мають багато спільного. Данілофф є онуком російського генерала, який утік після російської революції, тоді як Гершкович є сином єврейських емігрантів радянського походження.
«Арешт журналіста, який розмовляє російською та має родинні зв’язки з країною, призначений для того, щоб надіслати сигнал залякування іншим», — написав Данілофф у Wall Street Journal.
Джулія Девіс, інша журналістка з радянським корінням, яка є засновницею Russian Media Monitor і стежить за російським державним телебаченням, каже, що арешт Гершковича мав на меті налякати всіх іноземних репортерів, які все ще працюють у Росії.
«Це – попередження для інших журналістів, які все ще там, і які наважуються говорити про те, що насправді відбувається з економікою Росії та її оборонною промисловістю. Їм кажуть – вас представлятимуть шпигунами, а не журналістами, і ви можете опинитися у в’язниці, що особливо жахливо в такій країні, як Росія, де панує справжнє беззаконня за (президента Росії Володимира) Путіна», – сказала Девіс.
«Намагайтеся не зламатися»
Це очевидне беззаконня викликає у Данілоффа особливе занепокоєння щодо того, що може статися з Гершковичем.
«Мені здається, потрібно відстоювати те, у що ви вірите як західний кореспондент, що, ймовірно, дратуватиме ваших так званих господарів», — сказав Данілофф.
На його думку, журналісти, які опинилися в цій ситуації і не ламаються, а відстоюють цінності, яких їх навчило їхнє західне походження та їхні західні наставники, це – те, чого тюремники найбільше не люблять.
Данілофф сказав, що найважливіше, що може зробити Гершкович, це залишатися сильним, наскільки він може: «Потрібно намагатися говорити мовою вільної преси. Це не так легко зробити. Але я сподіваюся, що це буде та позиція, яку можна зайняти».
Після арешту Гершковича багато уваги приділялося новинам про його ситуацію зі ЗМІ та уряду США.
Менш ніж через два тижні після його арешту та лише через кілька днів після офіційного звинувачення у шпигунстві Державний департамент 10 квітня назвав Гершковича «неправомірно затриманим», що розблоковує додаткові ресурси уряду, щоб допомогти звільнити репортера.
Посольство Росії у Вашингтоні не відповіло на електронний лист Голосу Америки з проханням про коментар.
«Важливо встати і висловитись»
Данілофф висловив надію, що увага не ослабне найближчими тижнями.
«Я вважаю, що висвітлення його ситуації є важливим. І це важливо з точки зору журналістів, які намагаються говорити правду, як вони її знають. Тому що з їхнього боку кордону цілком може виникнути спокуса сказати речі, які не зовсім відповідають дійсності», – сказав він.
Незважаючи на очевидні ризики для безпеки іноземних репортерів у Росії, Данілофф вважає, що важливо, щоб іноземні репортери докладали всіх зусиль, щоб продовжувати висвітлювати країну зсередини.
«Я думаю, що для журналістів – західних журналістів – важливо бути там і намагатися жити за західними стандартами», – сказав Данілофф. «Західні стандарти цілком можуть порушувати звичаї чи навіть закони в Росії. І все ж важливо встати і сказати про це».

Джерелом ймовірного витоку секретних документів Пентагону міг бути працівник американської військової бази, який публікував їх у закритому чаті для геймерів, пише газета The Washington Post.
Це “молодий, харизматичний ентузіаст зброї, який поділився секретними документами з групою далеких знайомих, які шукали спілкування в умовах ізоляції пандемії”, – зазначає газета.
Журналістам Washigton Post вдалося зв’язатися в месенджері Discord з учасниками чату, які захоплювалися зброєю, військовим спорядженням та християнством. Вони розповіли, що автор витоку в мережі називає себе “OG”, і минулого року він почав публікувати повідомлення в чаті, які виглядали як опис секретної документації США.
“Вони, як він згадує, були майже дослівними стенограмами секретних розвідувальних документів, які, як розповів OG, він приніс додому зі своєї роботи на “військовій базі”, яку співрозмовник відмовився назвати”, – пише Washington Post з посиланням на повідомлення, опубліковане в мережі анонімним користувачем.
Журналісти ознайомились із майже 300 секретними документами, опублікованими у чаті. Двоє членів чату повідомили виданню, що знають справжнє ім’я людини, яка публікувала документи, але не розкриватимуть його, поки ведеться розслідування ФБР.
Учасники не вважають, що автор витоку є агентом іноземних розвідок. Але зазначають, що він у розмовах критикував уряд США, правоохоронні органи та розвідувальну спільноту за прагнення “придушити своїх громадян” та “тримати їх у незнанні”.
Після публікації WP видання CNN звернулось до мережі Discord з проханням про коментар. Представник компанії повідомив їм, що мережа співпрацює з правоохоронними органами у цьому розслідуванні й відмовився від подальших коментарів.
Напередодні, на зустрічі з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем, міністр оборони США Ллойдом Остін проігнорував запитання про вплив витоку секретних документів з Пентагону на Україну.
Як повідомляв Голос Америки, адміністрація Байдена докладає зусиль для того, щоб зменшити наслідки великого витоку секретних документів Пентагону, який викликав занепокоєння у Вашингтоні та серед ключових союзників США. Пентагон та міністерство юстиції США повідомили, що ведуть розслідування у цій справі.
Сам Джо Байден під час свого візиту до Ірландії заявив, що розслідування цього витоку вже близьке до виявлення джерела. Президент США також додав, що не стурбований витоком інформації, мовляв, “я не знаю нічого про те, що там могло б бути актуальним”.
Генерал-лейтенант США у відставці Бен Годжес у коментарі Голосу Америки заявив, що витік документів не позначиться на контрнаступі України. На його думку, українська сторона має бути меншою “засмученою” можливими наслідками, ніж американська, яка, на його думку, продемонструвала свою “вразливість”. Головні ж збитки, на думку Годжеса, були завдані інформацією про ймовірне прослуховування Південної Кореї з боку США, хоча південнокорейські спецслужби вже заявили, що ця інформація в документах “невірна” і “сфабрикована”.
“Один з витоків полягав в тому, що США, мабуть, прослуховують розмови всередині уряду Південної Кореї, щоб з’ясувати, чи збирається Південна Корея погодитися на продаж боєприпасів, які ми могли б безпосередньо передати Україні, або могли б замінити те, що ми вже надіслали Україні. Саме цей приклад, що ми прослуховуємо уряд Південної Кореї, намагаючись зрозуміти, до чого вони схиляються, був найбільш руйнівним”, – вважає Годжес.
Тим часом експерт безпекової компанії RANE Метт Орр у коментарі Голосу Америки висловив припущення, що масштаб інформації та вплив можливого витоку надто перебільшений. Аналітик переконаний, що для тих, хто уважно стежить за війною Росії в Україні, нічого нового чи шокуючого ці документи не містили.
“Деякі побоювання дещо перебільшені, особливо враховуючи той факт, що самі документи не містять реальних подробиць щодо планів контрнаступу України. Переважно йдеться про стан справ у якийсь момент, який був понад місяць тому, – сказав Орр. – Не варто також забувати, що саме США попереджали про вторгнення більш як за чотири місяці до того, як воно сталося. Це показує, що США проникли в багато російських ліній зв’язку і мали серйозне уявлення про політичне і військове планування протягом тривалого часу. Це також не новина для російської сторони в тому сенсі, що США багато знають про всілякі витоки з Росії та проблеми з дотриманням військових планів та конфіденційності”.