Вашингтонську “річку Либідь” доручили рятувати мешканцям наблагополучного району
Дата публікації 23.06.2013 | 
Щороку у червні у США проходить Національний тиждень рибальства та човнярства, покликаний спонукати американців звернути увагу на проблему забруднення водних ресурсів.
Річка Анакостія, що проходить через столицю Сполучених Штатів, одна з найбільш забруднених в країні. Цього року у заходах, скерованих на очищення річки від сміття, взяла участь навіть міністр внутрішніх справ – відомства, що займається у США землекористуванням та охороною природніх ресурсів.
Сьогодні урок для цих школярів проходить на річці. На заняття до них завітала сама міністр внутрішніх справ США Салі Джул. Вона каже:
«Чи хто з Вас будь-коли був на річці Анакостія? Ой, ви тут постійні відвідувачі. А я тут вперше. Так що ви повинні все мені показати, добре?»
Хтось з дітей катається з міністром на катері. Інші майструють мініатюрні човники… спілкуються з натуралістами… або вивчають ази рибальства.
Дядько-рибалка говорить:
«Тримай ось так, між пальцями, а іншою рукою запускай котушку».
Сьогоднішній улов діти не понесуть додому. Річка Анакостія є однією зі найбільш забруднених в Америці. Однак вони отримали цінний урок, – каже Деніс Чеснат – захисник природи і активіст очищення столичної річки:
«Це нагода для дітей побачити сміття. Я переконаний, дехто з них почне запитувати: «Чому це сміття тут?»
Щороку в Анакостію потрапляє двадцять тисяч тонн сміття. Це у додаток до токсичних стоків з вулиць та доріг, які не одразу побачиш, подорожуючи на катері.
Лі Кейн з товариства захисту річки, каже, що проблема забруднення ускладнюється із зростанням населення та промисловим розвитком:
«Мільйон людей живе на цьому крихітному вододілі, протяжністю у 456 квадратних кілометрів. Через те, що тут так багато людей, ми маємо такі наслідки».
Наша мета – довести річку до стану, коли в ній можна рибалити і плавати. До цього необхідно залучати людей на всіх рівнях і різного віку, від молодих до старших.
Лі зупинив катер, щоб приєднатися до команди Деніса, яка вибирає сміття з річки.
«Вон, що ми робимо зі склом?» – питає Лі. Вон відповідає: «Зараз можна відкласти набік. Ми принесемо ще один мішок».
Захисник довкілля Деніс Чеснат дуже задоволений, що молоді люди зробили сьогодні багато корисного:
«Добре зроблена робота. Так можна заробляти на життя».
Тревон Брокс і Ентоні Сміт хоч і живуть біля річки, вони ніколи не підходили близько до води. Причина? «Тут досить поганенько», – каже Тревон. А Ентоні визнає, що він навіть не знав, що тут є парк.
Деніс не певний, що пастки допоможуть вирішити проблему забруднення. Що реально може допомогти, так це «підключення» таких дітей, як Тревон та Ентоні до чистки річки.
«Наша мета – довести річку до стану, коли в ній можна рибалити і плавати. До цього необхідно залучати людей на всіх рівнях і різного віку, від молодих до старших», – каже захисник довкілля Деніс Чеснат.
Деніс переконаний – майбутнє Анакостії буде залежати від того, чи захочуть молоді люди зайнятись її порятунком.
Національну алею США засипали кістками на згадку про геноциди
Дата публікації 23.06.2013 |
Днями, музейно-паркова зона столиці США була вкрита… кістками. Цьому передували три роки кампанії, покликаної привернути увагу до сучасного геноциду.
Три дні ділянку перед будинком Конгресу обкладали паперовими кістками, зробленими по всьому світу. Лише у Сполучених Штатах до їх створення долучилось чверть мільйона людей, значна частина яких – діти . Загалом, участь у мистецькому проекті «Один мільйон кісток» взяли люди з тридцяти країн світу.
Усе почалося з однієї кістки. А вже через кілька годин музейно-паркова зона перед Капітолієм була вкрита штучними людськими кістками. Цю символічну масову могилу створили тисячі волонтерів.
Акцію задумала Наомі Наталі, засновниця неурядової організації «Один мільйон кісток». Її місія – використати мистецькі та громадські засоби з тим, щоб привернути увагу до геноциду. Вона каже:
«Це надихає, коли бачиш стільки людей, що працюють разом. Ми всі вдягнулися в біле і кладемо кістки з тим, щоб люди звернули увагу на ті злочини, що тривають у Судані, Південному Судані, Конго, Бірмі і Сомалі. Я сподіваюсь, що люди відчувають силу, коли вони несуть ці кістки та кладуть їх на землю. Вони встановлюють особистий зв’язок».
Цей зв’язок відчула волонтерка Олела Анані:
«Лише будучи тут є символічним нагадуванням, чому я вдячна тому, що жива, і чому я мушу віддати шану тим, хто втратив своє життя. Як кажуть, – ми всі єдині».
Говорить волонтер Ерік Ндаґеба:
Я думаю, що це дуже добре, що ми вшановуємо жертв геноциду, тому що люди в США часто не зовсім розуміють, що відбувається в інших країнах.
Один з ведучих заходу Шагін Шахіда подякував усім, що прийшли і висловили підтримку шляхетній справі.
Покладання кісток – лише одна частина триденної акції. Кістки з паперу, глини та штукатурки студенти, митці та активісти робили протягом трьох років. У багатьох містах США навіть влаштовували спеціальні заходи з виробництва кісток, як от у синагозі у Вашингтоні.
Ця приватна школа – одна з тисячі американських навчальних закладів, які брали участь в цій акції. Учень Лоґан Макдермонт каже, що проект має подвійне значення:
«Я думаю, що це дуже добре, що ми вшановуємо жертв геноциду, тому що люди в США часто не зовсім розуміють, що відбувається в інших країнах».
Школярка з Великобританії Джемма Джуніор теж робила кістки у школі.
«Я рада, що моя кістка – частина цього проекту, і що так багато людей долучилися».
Волонтер Джон До каже:
«Сьогоднішня подія є очевидним нагадуванням, що ми, люди, маємо владу і мусимо діяти негайно».
Засновниця НДО «Один мільйон кісток» Наомі Наталі високо оцінєю працю дітей над проектом:
«Люди в Капітолії мусять побачити ці кістки. Я сподіваюся, що вони зможуть вийти, побачити і почути про те, що зробили наші діти. Наші діти зробили символічну масову могилу».
Наомі Наталі сподівається, що мільйон кісток перед Капітолієм стане постійною інсталяцією, яка вшановуватиме знищене через геноцид життя.
У бюджеті США не лишили грошей на екскурсії до Білого Дому
Дата публікації 23.06.2013 |
Понад сімнадцять мільйонів туристів щороку відвідують столицю Сполучених Штатів. Гості залишають у Вашингтоні близько шести мільярдів доларів. Відвідувачів приваблюють у першу чергу багаті на експонати чисельні музеї, вхід до яких безкоштовний. Тож коли цієї весни відбулись скорочення федерального бюджету, з якого фінансуються національні музеї, туристична галузь захвилювалась про можливий негативний вплив на індустрію. Однак, поки що музеї функціонують у майже нормальному режимі.
У Національному музеї авіації і астронавтики завжди велелюдно. Це один із найпопулярніших у Вашингтоні музеїв, який щороку відвідує понад дев’ять мільйонів людей. Вхід – безкоштовний, оскільки заклад є частиною Смітсонівського інституту, а тому фінансується здебільшого Конгресом. Весною, коли федеральний уряд почав скорочувати свої витрати у зв’язку зі секвестром, музей втратив доволі велику частку свого бюджету. Не маючи вибору, керівництво вирішило економити де можна, аби тільки не торкати програм, пов’язаних з туризмом.
Говорить представниця Музею авіації і астронавтики Лінда Сейнт-Томас:
«Нам довелося економити в інших місцях, таких як технічне обслуговування тощо. Ми скоротили поїздки. Ми заморозили прийом нових кадрів. Ми пішли на всі ці кроки, щоб уникнути значного впливу на туризм».
Скорочення фінансування призвело до закриття лише трьох експозицій у 16 музеях, які входить до складу Смітсонівського інституту. Деякі були змушені урізати робочі години. Так, наприклад, Національний архів, де зберігається оригінал Декларації про Незалежність та інші важливі документи, почав зачиняти свої двері на півтори години раніше – замість 19:00 о 17:30. Найбільш відчутним наслідком бюджетних перипетій стало скасування екскурсій до Білого дому. За офіційними даними, щороку три відсотки з 18 мільйонів туристів, які відвідують Вашингтон, ходили на екскурсію у резиденцію президента.
Ідея секвестера – змусити громадськість «відчути на собі» наслідки бюджетних обмежень і почати чинити тиск на президента і Конгрес, аби вони прийняли довгострокову угоду про скорочення дефіциту.
Маркус Ворден приїхав до Вашингтона з Великобританії. Про зміни у зв’язку з секвестером він нічого не знав. Його перша думка була, що не пускають лише іноземців. Він каже:
«Екскурсія по Білому домі… Ми дуже хотіли там побувати. Але іноземців не пускають. І це було не зрозуміло».
Ідея секвестера – змусити громадськість «відчути на собі» наслідки бюджетних обмежень і почати чинити тиск на президента і Конгрес, аби вони прийняли довгострокову угоду про скорочення дефіциту.
Однак мешканець Вірджинії Дейвид Нейтансон, який приїхав до столиці з донькою, щоб відвідати музеї, вважає, що така стратегія не працює:
«Я думаю, це стало політичним знаряддям для обох партій. Водночас я не певний, що це має такі глибокі наслідки, як багато хто передрікав. Я не бачу, щоби наслідки були масштабними. Для мене це самозрозуміло».
Дейвид каже, що ані він, ані мабуть туристи поки що не відчувають ніяких наслідків секвестера. Однак експерти попереджають, що це стане відчутно згодом, коли почнеться скорочення фінансування програм допомоги безробітним, військовим сім’ям, забезпечення житлом бездомних, підготовки дітей дошкільного віку, державних захисників у судочинстві.
Автоіндустрія США висуває свої вимоги до газового пального
Дата публікації 22.06.2013 |
Завдяки новим технологіям гідравлічного буріння Сполучені Штати стрімко нарощують об’єми видобутку сланцевого газу. Експерти вивчають, чи може дешевший та екологічно чистіший природний газ використовуватися у якості автомобільного пального і замінити бензин. Дослідницька компанія у Г’юстоні експериментує з методами переробки природного газу у доступніші для споживання форми. Компанія придумала спосіб перетворення газу на рідину, яку модна заливати у машину, замість звичайного бензину, без переобладнання двигуна.
У Сполучених Штатах зареєстровано близько 250 мільйонів пасажирських автомобілів. Разом вони щодня споживають майже півтора мільярда літрів бензину.
У штаті Оклагома альтернативу нафтопродуктам на заправках почав складати стиснутий природний газ – CNG.
Власниця автомобіля, обладнаного спеціальною газовою установкою, Етел Клейтон, задоволена результатом:
«Це не лише економить мені купу грошей. Але газ також кращий для довкілля, і він зберігає у кращому стані двигун моєї машини».
Компанії, що займаються видобутком газу в Оклагомі допомагають встановлювати по всьому штату станції заправки стиснутим природним газом. Існують також додатки до телефонів, завдяки яким можна знайти подібні заправки і в інших штатах. Етел пояснює:
«Додатки побудують ваш маршрут так, щоб ви завжди мали можливість заправитись стиснутим газом. Так що стає простіше».
Але експерти досить скептично налаштовані стосовно майбутнього стиснутого газу для автотранспортної галузі. CNG не зможе замінити бензину без значних капіталовкладень в інфраструктуру.
Саме на це звертає увагу головний економіст Американського нафтового інституту Джон Фелмі:
«Проблема в тому, що понад 170 тисяч заправок по всій країні належать малим власникам. У них просто немає грошей. Для того, щоб забезпечити можливість заправляти машини газом, у заправку потрібно вкласти 200 тисяч доларів».
На думку Фелмі, інша форма природнього газу – зріджений газ, або LNG, є більш перспективною для автомобільної галузі, в першу чергу для вантажних перевезень. Але далекобійники також не поспішають переобладнувати свої машини. Фелмі пояснює:
«Типова вантажівка, яка їздить на зрідженому газі LNG, обійдеться її власнику на 80 тисяч доларів дорожче, ніж аналогічна з бензиновим двигуном».
Щоб альтернативне пальне було сприйняте ринком, потрібно, щоб воно було фінансово та економічно вигідним. Крім того, воно має бути зручним для споживача, який не хоче змінювати свою поведінку.
Але якщо природний газ можна стискувати і зріджувати, чи можливо його перетворити у рідину, яку б можна було заливати у автомобільний бак замість звичайного бензину?
Саме над цим завданням працюють зараз декілька компаній у США.
У штаті Нью-Джерсі Прімус Грін Енерджі вже провела успішні тестування такого палива і почала будівництво першого заводу з його виробництва. Керівники компанії сподіваються що зможуть постачати рідкий газ на звичайні заправки, як альтернативу бензину. Пояснює представник компанії Прімус Ґрін Енереджі Джордж Бояджіан:
«Щоб альтернативне пальне було сприйняте ринком, потрібно, щоб воно було фінансово та економічно вигідним. Крім того, воно має бути зручним для споживача, який не хоче змінювати свою поведінку».
За словами Бояджіана, щоб використовувати їхнє пальне, не потрібно змінювати конструкцію автомобільних двигунів чи суттєво переобладнувати заправні станції. А каталізатори, які застосовуються у процесі зрідження газу, роблять пальне екологічно чистішим, оскільки в ньому майже не має бензолу та сірки.
«Уряд США встановив жорсткі стандарти якості та екологічності автомобільного пального. Рідкий газ нашого виробництва перевершує встановлені стандарти», – каже Джордж Бояджіан.
Бояджіан каже, що крім природного газу, перетворювати на рідке пальне можна і синтетичний газ, виготовлений з біопального.
Знадобляться десятиліття поки таке паливо повністю витіснить з автошляхів бензин, виготовлений з нафтопродуктів. Але, за словами експертів, людство вже почало робити кроки в цьому напрямку.
Сінгапур задихається від індонезійського смогу
Дата публікації 22.06.2013 |
Невелика держава Сінгапур, яка має понад п’ять мільйонів мешканців, задихається від диму, який принесло вітрами з Індонезії, де зараз іде нелегальний контрольований підпал лісів. Таким чином індонезійці звільняють місця для сільськогосподарських угідь. Рівень задимленості вже визнано шкідливим для здоров’я, а міністр екології порадив містянам поменше бувати на зовні.
Побито попередній рекорд 1997 року, коли дим від лісових пожеж в Індонезії паралізував судноплавство та повітряне сполучення практично у всій Південно-Східній Азії. Справитись із смогом самотужки Сінгапур звісно ж не може – допоможе хіба зміна погоди, якої не варто чекати раніше вересня.
Найпопулярніші місцини Сінгапуру закутані димом вже кілька днів. Рівень забрудненості повітря у п’ятницю досяг рекордної позначки в історії країни – 401 пункт, що становить небезпеку для здоров’я.
Джерело диму – лісові пожежі на сусідньому з Сінгапуром індонезійському острові Суматра. Частина пожеж – справа рук компаній, які таким чином звільняють площі для пальмових плантацій. Через такі методи роботи в Сінгапурі нема чим дихати.
Емі Лі, яка живе в Сінгапурі, каже, якби могла – не виходила б з дому:
«Я навіть в будинку відчуваю запах диму. Ввечері, коли вийшла на двір, довелось одягнути маску. Всі люди у місті носять маски. Це зараз дуже ходовий товар. Їх буквально змітають з прилавків».
Масок не вистачає на всіх – люди прикривають ніс та рот хустками та серветками.
У місті почастішали респіраторні захворювання.А в аеропорту міста затримуються рейси.
Уряд Сінгапуру рішуче закликає Індонезію навести лад з компаніями, які почали випалювання лісів. Прем’єр-міністр Сінгапуру Лі Сянь Лун заявив:
Вони мали б ухвалити закони, натиснути на компанії-порушників, аби примусити місцевих змінити методи культивації земель. І зрештою саме вони мають загасити пожежі.
«Ми хочемо, щоб пожежі загасили, а тих, хто почав підпали незаконно, треба притягнути до відповідальності».
В Індонезії парирують – винні у підпалах сінгапурські компанії, які працюють на Суматрі. У Сінгапурі погодились і пообіцяли допомогти встановити винних. Диму від цього менше не стало. Сінгапурці переконані – відповідальність лежить на індонезійському уряді.
Мешканка Сінгапуру Емі Лі продовжує:
«Вони мали б ухвалити закони, натиснути на компанії-порушників, аби примусити місцевих змінити методи культивації земель. І зрештою саме вони мають загасити пожежі».
Через смог потерпають і індонезійці, які мешкають на Суматрі. Острів Батам, він найближчий до Сінгапуру. З вогнем тут борються 100 пожежників. У Міністерстві з надзвичайних ситуації Індонезії обіцяють відправити на гасіння пожеж 2 гелікоптери.
А ще уряд країни обіцяє відправити літаки розсіювати хімікати у хмарах – щоб штучно викликати дощ. На самій Суматрі літаку злетіти вже не просто – кілька аеропортів змушені припинити роботу.
У Джакарті також обіцяють розслідувати діяльність компаній, які підозрюють в організації пожеж та просвітити їх, як можна працювати, не завдаючи шкоди мільйонам людей та навколишньому середовищу.
НКВС втілив у 1939-41 роках у Галичині тактику випаленої землі – історик
Дата публікації 21.06.2013 | 
Львів – На Західній Україні вшановують пам’ять жертв масових розстрілів, скоєних НКВС у в’язницях у червні 1941 року. За день до початку радянсько-німецької війни енкаведисти вчинили у Галичині терор – вони вбивали у тюрмах українців, втікаючи, стріляли у селян, грабували помешкання і вивозили майно із собою. Кількість жертв донині невідома. Лише у червні 1941 у тюрмах вбито більше 20 тисяч галичан.
На початку 90-х були виявлені сотні масових поховань жертв НКВС у містах і селах Західної України. Вдалося встановити навіть прізвища окремих людей за спогадами очевидців. Втім більшість людей перепоховані як невідомі жертви НКВС.
Днями пошуковці комунального підприємства «Доля» виявили людські останки у лісі біля Дрогобича. Припускають, що українці були розстріляні у червні 1941 року НКВС, розповідає керівник організації Святослав Шеремета.
«Відповідно до спогадів людей і тих публікацій, які збереглись, у цьому місці було поховано вбитих українців. Розстріляно від 19 до 24 осіб за їхню політичну неблагонадійність, як тоді трактувало НКВС. Ми подали документи для проведення ексгумації і вже після цього будемо стверджувати, хто був похований у братській могилі. Є велика ймовірність, що це жертви НКВС червня 1941 року», – каже Святослав Шеремета.
Галичину нищили свідомо
У вересні 1939 року галичани з синьо-жовтими і червоними прапорами вітали радянську владу, оскільки сподівались, що після польської окупації зможуть врешті жити у незалежній державі. Перші «совєти», як казали, прийшли і у червні 1941 року пішли, залишивши після себе десятки тисяч вбитих, арештованих, виселених людей (з лютого 1940 року по червень 1941 було чотири великі депортації населення), а ще порожні крамниці, пограбовані помешкання, насильницьку радянізацію, знищену приватну власність, залишивши стан воєнного комунізму.
Коли радянська влада дізналась, що німецьке військо наступає, то у шаленому поспіху у червні 1941 року почала масові розстріли у тюрмах по всій Західній Україні, особливо у Львові – на Замарстинівській, «Бригідці», Лонцького. Встановлено, що лише у в’язниці на Лонцького за три червневі дні розстріляли 1681людину.
Щодо кількості жертв НКВС існує лише поверхнева статистика, каже історик Микола Посівнич.
«Багато документів засекречено. Багато було знищено людей під час відступу радянських окупантів, облік ніхто не вів. Радянські солдати і офіцери поспіхом евакуювались і тому лише загально говоримо нині про вбивства у тюрмах. А радянська армія масово вбивала по селах людей, які виходили дивитись, як ті відступають і взагалі дивились, що ж відбувається. Скільки таких було вбито людей невідомо», – зауважив історик.
Після війни у Львові залишилось лише 20% корінних мешканців
Радянська влада застосувала у Західній Україні тактику спаленої землі, наголошує науковець, яка полягала у тому, щоб після себе не залишити нічого і знищити навіть потенційних зрадників. Тому у червні 1941 року галичани з квітами і синьо-жовтими прапорами вітали німецьку армію, сприймаючи її визволителями від звірств НКВС.
«Німців вже вітали не із таким захопленням, як у 1939 році по-братськи радянську армію, відгуки були стримані, а вітали німців як цивілізовану націю, як народ великих мислителів і філософів, як визволителів від сталінського безбожного режиму, що це всесвітнє зло і сатана. Німці у своїй пропаганді це гарно обіграли, підігравали населенню, але вже за пару місяців показали своє справжнє лице і ентузіазм у людей спав, бо німці продовжували сталінську політику винищення народу», – наголосив Микола Посівнич.
За даними дослідників, з 1939–1945 років Львів втратив 80 відсотків корінного населення.
У тюрмі на Лонцького, у ніч масових розстрілів з 21 на 22 червня, вшанують жертв НКВС мистецько-музичним дійством. А 22 червня у Львові оголошено день пам’яті жертв комуністичних репресій 1939–1941 років.
Українські чиновники можуть брехати в деклараціях, бо за це нема покарання – експерт
Дата публікації 21.06.2013 | 
Київ – Національне агентство України з питань державної служби повідомило, що минулого року всі державні службовці подали свої майнові декларації, але, як заявляють громадські активісти, вони недоступні для широкого загалу, мають неповну чи неправдиву інформацію, а будь-яке покарання за це відсутнє. Відтак громадські організації започаткували свій Національний моніторинг відповідності стилю життя високопосадовців. Дослідження вже почалося, перші результати обіцяють оприлюднити у вересні.
Центр політичних студій та аналітики звернувся до всіх 25 міських голів обласних центрів та 25 голів обласних державних адміністрацій із запитом про надання декларацій про доходи і майно, а також спробував знайти їх у відкритих інтернет-джерелах. Проте закритими виявились декларації шести голів ОДА (Волинської, Житомирської, Одеської, Кіровоградської, Луганської областей, а також голови Ради Міністрів АРК) та трьох мерів обласних центрів.
Загалом декларації мають бути опубліковані на офіційних сайтах. Експерти там їх не знайшли, тому й надіслали запити.
«Третина обласних державних адміністрацій просто проігнорувала наш запит або не дала відповіді. Тобто на сьогоднішній день люди, які обрали своїх мерів, абсолютно не знають, чим живуть їхні мери, які їхні доходи. Знову-таки, нам відмовила третина районних державних адміністрацій. І половина органів місцевого самоврядування (міста обласних центрів) не надала відповіді на наші запити або надала їх у неповному обсязі. Що стосується просто міст, то більше ніж 60% нам відповіді не надали», – говорить директор Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран.
«Погано шукали. Тому що порушення законодавства не було, вони всі опублікували. Інколи досить хитро. Але треба шукати, треба копати. Не можна просто заслати запит і очікувати, що тобі все спакують і принесуть. Або на сайтах, або у профільних виданнях. Декларації більш-менш доступні. Але якщо їх почитати – там одні прочерки. Прочерки, тому що, дійсно, все записано на інших осіб. Прочерки, тому що часто є такі місця, такі графи, в які ніхто не знає, що записати. Ніхто не записує, і нікому за це нічого немає. І тому декларації є дуже малоінформативними. Дуже мало хто декларує офіційні видатки від 150 тисяч, і взагалі дуже мало хто декларує подарунки. Механізму перевірки і контролю немає ніякого. Законодавчих механізмів на сьогодні не існує», – говорить Ігор Попов, перший заступник голови Національного агентства України з питань державної служби.
Transparency International поцікавиться і хобі, і подорожами, і навчанням
Зважаючи на те, що чиновника, який невчасно подав декларацію, можуть оштрафувати максимально на 425 гривень, а відповідальності за неправдиву інформацію в декларації немає взагалі, громадські організації розпочали свою Національну моніторингову кампанію відповідності стилю життя високопосадовців України задекларованим ними статкам. Антикорупційний закон зобов’язує всіх службовців України декларувати не тільки свої прибутки і майно, але й будь-які одноразові витрати, що перевищують 150 тисяч гривень. Представники більш ніж 40 неурядових організацій, журналістських агенцій та індивідуальних розслідувачів, об’єднані в Громадянське партнерство «За відкритість майнових декларацій публічних службовців України», під керівництвом Transparency International в Україні взялися проконтролювати виконання закону.
Нас цікавлять 5 компонентів стилю життя
«Нас цікавлять 5 компонентів стилю життя – це офіційні доходи всіх службовців. Друге – це його хобі, тобто як людина організовує своє дозвілля. Третє – це подорожі й відпустки. Четверте – це навчання службовців (тобто навчання членів сім’ї і самого службовця). І п’яте – це власність: рухоме й нерухоме майно. Нам цікаві всі витрати на утримання цього стилю життя, цих п’яти елементів, якщо воно в два рази вище, ніж річний дохід службовця, то це зрозуміло, що десь взялися гроші з нечесних джерел. Отакі випадки ми будемо перевіряти й досліджувати. Це буде наша ціль», – говорить виконавчий директор Transparency International в Україні Олексій Хмара.
За його словами, моніторинг матиме позитивні результати, оскільки буде публічним. І цікавитимуться дослідники не депутатами, а тільки міністрами і їхніми заступниками, головами облдержадміністрацій і їхніми заступниками, а також мерами обласних центрів і їхніми заступниками.
Моніторинг розпочався 1 червня, а у вересні вже будуть перші результати.
Із 2014 року декларанти будуть ще й рахунки в банках показувати
Тим часом уже з 2014 року будуть нові правила для декларацій, про що парламент ухвалив відповідний закон. Зокрема, декларанти повинні будуть вказувати у своїх деклараціях не тільки кількість своїх коштів у банку, а й установи банку і рахунки, на яких ці кошти перебувають, говорить голова парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією Віктор Чумак.
Декларація чиновника повинна бути вивішена на сайті того органу, в якому він працює, і перебувати там рік
«Декларація чиновника повинна бути вивішена на сайті того органу, в якому він працює, і перебувати там не день, не два, а рік. Тобто ми всі будемо дивитися публічно за цими деклараціями. По-друге, вдвічі зменшилася сума задекларованої покупки – до 80 тисяч. Спромоглися зменшити тільки тому, що ми спочатку поставили планку у 20 тисяч. Нам сказали: ви що, хочете, щоб ми кожні туфлі декларували. Довелося збільшити до 80 тисяч», – зауважив Віктор Чумак.
Тим часом у Національному агентстві України з питань державної служби кажуть, що планують розширити перелік осіб, які будуть публікувати декларації, і змінити місця, де їх публікуватимуть. Водночас, за словами Ігоря Попова, можливо, з 2017 року зможе запрацювати Єдиний портал майнових декларацій публічних службовців, якщо на це будуть гроші в бюджеті 2015 року. Про те, скільки може коштувати створення такого порталу, Ігор Попов не сказав, за його словами, підрахунки тривають.
Німеччина закликала українську владу відпустити Тимошенко за кордон
Дата публікації 21.06.2013 |
Головним завданням німецького дипломата було оцінити готовність України до підписання угоди про асоціацію з ЄС. Для цього міністр особисто вирішив закликати українську владу відпустити Тимошенко до Німеччини.
Візит міністра закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервелле до Києва був коротким, але плідним. Він встиг зустрітись як з представниками влади, так і опозиції, а також провести розмову з дочкою ув’язненої екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Після зустрічі з головою українського МЗС він заявив, що Німеччина готова прийняти Тимошенко на лікування і закликав українську владу відпустити ув’язнену за кордон.
«На наш погляд, Тимошенко має повне право на справедливий судовий розгляд і пристойне лікування. Пропозиція Німеччини про медичне обстеження і лікування залишається в силі. Надзвичайно важливо, щоб вибіркове правосуддя не застосовувалося у жодній системі цінностей у Європі. Цього не можна дозволяти ні у Європі, ні в Україні», – зазначив німецький міністр.
Голова Німецького МЗС також зустрівся з опозиційними лідерами України Віталієм Кличком та Арсенієм Яценюком. Останній після зустрічі зазначив, що уряд мусить виконати всі умови ЄС для того, щоб підписати угоду про асоціацію.
На наш погляд, Тимошенко має повне право на справедливий судовий розгляд і пристойне лікування. Пропозиція Німеччини про медичне обстеження і лікування залишається в силі.
Голова фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк сказав:
«Ми, як опозиція, виступаємо категорично за те, щоб Україна стала частиною великої європейської сім’ї. Але для цього український уряд повинен виконати три умови, і одна з таких умов це питання звільнення Юлії Тимошенко».
Паралельно з міністром до України прибули німецькі лікарі з берлінської клініки «Шаріте». Понад три години вони провели в лікарні Харкова, де перебуває екс-прем’єр України Юлія Тимошенко.
Німеччина залишається найбільшим критиком ситуації з вибірковим правосуддям в Україні. Оглядачі вважають, що результати домовленостей німецького міністра з українською владою щодо долі Тимошенко матимуть безпосередній вплив на політичні оцінки ЄС про готовність України до підписання Угоди про асоціацію, вклю.чно з всеосяжною угодою про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС наприкінці цього року.
Обамі доводиться відбиватися від політичних звинувачень і скандалів
Дата публікації 21.06.2013 | 
Минуло вже п’ять місяців з дня інавгурації президента Барака Обами на другий чотирирічний термін. Чимало його прихильників-демократів покладали на нього великі надії. Однак ці надії і очікування швидко були зведені нанівець цілою низкою скандалів та розбіжностями і суворою політичною реальністю розколотого на два табори Вашингтона.
Цими днями президент займає оборонну позицію. Останнім з кількох скандалів, з приводу яких Обамі довелося захищати дії адміністрації, стали секретні програми електронного стеження за американцями, здійснюваної Агентством національної безпеки.
Ось і під час візиту до Європи президентові довелося відповідати на запитання стосовно останнього скандалу.
«Я впевнений, що нам вдасться знайти правильний баланс, забезпечивши безпеку наших людей, в той же час захистивши їх громадянські свободи в цю епоху Інтернету», – говорив президент.
Скандал навколо програм АНБ, в рамках яких розвідслужби збирали інформацію про телефонні розмови та електронні повідомлення американців, став для Білого дому черговою великою політичною неприємністю.
До часу, коли вибухнув цей скандал, адміністрація вже відбивалася від звинувачень на її адресу у зв’язку з діями Федеральної податкової служби, яка обрала своїми мішеннями консервативні групи, які намагалися отримати податкові пільги. Республіканці також продовжують критикувати адміністрацію у зв’язку з тим, як вона відреагувала на теракт, що стався у вересні минулого року в лівійському місті Бенгазі, де терористи напали на американське консульство.
Я впевнений, що нам вдасться знайти правильний баланс, забезпечивши безпеку наших людей, в той же час захистивши їх громадянські свободи в цю епоху Інтернету.
Скандал з Податковою спонукав до дії таких консерваторів, як сенатор-республіканець Тед Круз з Техасу, який нещодавно виступив на мітингу «Руху чаювання»:
«Це зловживання владою, і воно цілком вписується в загальний характер діяльності адміністрації Обами, яка зловживає своїми повноваженнями, а потім вводить американців в оману щодо своїх дій».
Як відзначив аналітик Стюарт Ротенберґ, ця низка скандалів, у центрі яких опинилася адміністрація Обами, тимчасово відвернула увагу президента від внутрішніх проблем країни:
«Змінилися тон і зміст висвітлення цих подій засобами масової інформації. Тепер виникає питання, що було відомо Білому дому, до яких заходів вдавався уряд. Чи є цей уряд занадто великим? Занадто небезпечним? Все це якраз на руку республіканцям. Отже президент опинився в дуже непростій ситуації. Не сам він, звичайно, а вся адміністрація. Тепер вони приділять цьому всю свою увагу, а у республіканців є можливість критикувати».
Скандали і інші проблеми, що переважали у Вашингтоні останніми місяцями, лише поглибили політичний розкол в столиці. Тепер президенту буде ще важче проводити свої ініціативи через розділений на два табори Конгрес.
Це зловживання владою, і воно цілком вписується в загальний характер діяльності адміністрації Обами, яка зловживає своїми повноваженнями, а потім вводить американців в оману щодо своїх дій.
Як відзначає Джон Фортіер з аналітичного центру Bipartisan Policy Center, під час другого терміну президенти часто переключають свою увагу на зовнішньополітичні питання, коли Конгрес пов’язує їм руки в тому, що стосується внутрішньої політики країни:
«Часто відбувається так, що під час свого другого терміну президенти переключають увагу на зовнішню політику, оскільки коли Конгрес, принаймні, частково знаходиться в руках іншої партії, набагато важче вирішувати внутрішні проблеми країни. До цього часу у президентів вже з’являється певний досвід у міжнародних справах, і вони намагаються залишити після себе певну спадщина».
Для президента всі ці скандали не пройшли даром. Згідно з результатами декількох опитувань, в останні тижні рейтинг Обами різко знизився. Останнє таке опитування, проведене CNN-ORC, показало, що президента підтримують 45% респондентів, що на вісім відсотків менше, ніж місяць тому.
Іспанська поліція затримала вісьмох імовірних бойовиків аль-Кайди
Дата публікації 21.06.2013 | 
Під час рейду в п’ятницю вранці сили безпеки Іспанії арештували вісьмох осіб, які пов’язані з угрупованням аль-Кайда. Міністерство внутрішніх справ повідомило, що рейд проведено в місті Сеута, іспанському анклаві на північно-західному узбережжі Африки.
Міністерство також повідомило, що арештовані особи запідозрені в тому, що вони надсилали бойовиків до угруповань аль-Кайди, які беруть участь у боях у Сирії.
Прізвищ та додаткових даних про арештованих осіб поки що не подано.
NLight Project DC++ ©, 2008-2021. Всі права захищено.
Виконано 51 запитів за 0.417 секунди.
Виконано 51 запитів за 0.417 секунди.
