У нових повідомленнях говориться, що в Малі як урядова армія, так і повстанські угруповання несуть відповідальніст за неданві порушення прав людини, включно з довільними затриманнями, тортурами і, в деяких випадках, убивствами.

В окремих документах, оприлюднених у п’ятницю, Вахта прав людини і Міжнародна амністія заявили, що більшість випадків насильства сталася на півночі країни, де армійські частини намагаються звільнити райони, які ще є під контролем сепаратистського угруповання туарегів, відомого як Національний рух за звільнення Азеваду.

Вахта прав людини повідомляє, що минулого тижня туарезька організація затримала біля 100 людей, перважно «чорношкірих чоловіків з інших етнічних груп». Правозахисна організація повідомила, що, за свідченнями очевидців, декого із затриманих пограбовано і жорстоко побито.

Правозахисні угруповання кажуть, що від початку травня малійські солдати піддали тортурам і погано поводились із щонайменше 24 запідозреними повстанцями або селянами з центрального регіону Мопті. Як сказано, більшість затриманих були етнічні туареги або члени однієї з туарезьких груп.

Міжнародна амністія заявила, що десятки людей, включно з цивільними, зникли безвісти, їх було піддано тортурам або вбито від початку очоленого Францією вторгнення в Малі у місяці січні.

Південна Корея погодилась на пропозицію Північної Кореї провести в неділю робочі розмови, але хоче також зміни щодо села Панмунджом у демілітаризованій зоні.

У четвер Пхеньян висунув пропозицію про два комерційні проекти, які зайшли в глухий кут. Він також натякнув, що можна було б обміркувати гуманітарні питання.

Сеул відповів, пропонуючи переговори на міністерському рівні, на що Пхеньян відповів, що це було б передчасно вести переговори на високому рівні і закликав  до розмов на нижчому рівні, які мали б відбутися в місті Кесон. Пхеньян поки що не відповів на прохання Південної Кореї про зміну щодо села Панмунджом.

Розмови між обома країнами були б великою зміною у напружених відносинах  на Корейському півострові, які досягли найвищого рівня за кілька десятиліть.

У п’ятницю міністр оборони Грузії відвідав Афганістан. День раніше у південному районі Афганістану від вибуху замінованої машини загинуло семеро грузинських солдатів.

Міністр Іраклій Аласанія скоротив свій візит до Брюсселя, щоб зустрітися зі своїм афганським колегою Бісміллою Ханом Мохаммаді для обміркування справи атаки. Мохаммаді подякував Грузії за вклад, який вона робить своєю участю у міжнародних силах в Афганістані.

Відповідальність за атаку в четвер неподалік бази в провінції Гельманд взяло на себе угруповання Талібан.

Офіційні особи кажуть, що дотепер загинуло 30 грузинських солдатів, які служать у міжнародних силах в Афганістані. Минулого місяця в іншій атаці неподалік бази в провінції Гельманд загинуло троє грузинських військовослужбовців.

Грузія має понад 1500 солдатів, які служать в Афганістані. Це найбільший контингент у складі міжнародних сил в Афганістані країни, яка не є членом Північноатлантичного союзу.

Белград – Президент України розпочав сьогодні дводенний візит до Республіки Сербія. Представники двох країн підписали шість угод про співробітництво. Візит Віктора Януковича став історичним. Адже він перший президент України, котрий прибув до Белграда після 2006 року, коли Сербія стала незалежною державою.

Згідно з традицією, яку запровадили минулого року, глава сербської держави Томислав Николич вручив Вікторові Януковичу Орден Сербії на стрічці – відзнаку, яку дають лише президентам та прем’єрам. У відповідь президент України вручив Николичу орден «За заслуги» першого ступеня.
 
Сербські журналісти зазначають, що товарообмін між двома країнами набув найвищого рівня п’ять років тому. Йшлося про 860 мільйонів доларів. Відтоді масштаби співробітництва постійно падають – минулого року вони становили ледве півмільярда доларів. Угоди, які підписали в четвер, відкривають можливості для розширення співпраці.
 
Після розмов із президентом Сербії Віктор Янукович зазначив: «Тісні історичні й культурні зв’язки та чисельна українсько-русинська діаспора в Сербії, традиції, взаєморозуміння, довіра та підтримка формують міцне підґрунтя для подальшого розвитку плідної співпраці наших країн».
 
А президент Николич сказав, що Сербія й Україна, зокрема, розвивають свої потенціали в галузі енергетики, та додав, що вони прискореним темпом будуть продовжувати розмови з метою підписання угоди про вільну торгівлю.
 
Сербський президент нагадав, що стратегічною метою Белграда й Києва є вступ до Євросоюзу. За його словами, «дві країни докладають максимальних зусиль, щоб виконати всі умови й таким чином якомога швидше реалізувати європейський шлях». Николич виступив за розширення співробітництва й обмін досвідом у міжнародних організаціях і нагадав, що Україна цього року головує в ОБСЄ, а Сербія гратиме цю відповідальну роль 2015 року.

Сербські промисловці зацікавлені співпрацювати з українськими партнерами
 
Міністри та чільні урядовці Сербії й України підписали шість угод. Конкретно, угоди про співробітництво у сферах туризму, освіти, карантину та захисту рослин, залізничного транспорту, культури та інвестицій.
 
Сербська сторона, між іншим, запропонувала Україні стратегічне партнерство з Металургійним комбінатом в місті Смедерево, що на Дунаї. Комбінат свого часу продали американській компанії «Ю Ес стіл». Після кількох років американці розірвали партнерство. Сербія відтак пропонувала компанію росіянам, та вони відхилили співробітництво.
 
Президент України на сербську пропозицію відповів обережно: «Україна зараз виробляє близько 35 мільйонів тонн сталі на рік, і 800 тисяч – це обсяг, який, на наш погляд, є невеликий. Отож треба працювати над модернізацією цього заводу й треба залучити сучасні технології. Для цього потрібні серйозні інвестиції».
 
Віктор Янукович уточнив, що пропозицію розглядають українські експерти.
 
Згідно з програмою візиту, співрозмовниками глави української держави в п’ятницю будуть прем’єр-міністр Сербії Івіца Дачич та спікер Парламенту Небойша Стефанович.
 
Україна належить до країн, котрі досі не визнали Косово. В Белграді високо оцінюють цей факт. Однак ще більше наполягають на перспективах економічного співробітництва. Адже, як зазначають економісти, сербські товари щораз важче долають бар’єри, коли йдеться про експорт до країн Західної й Центральної Європи, та що більше шансів є на сході, в тому числі в Україні.
 
У сербських крамницях майже неможливо знайти якихось товарів із України. В сербських газетах так само неможливо знайти матеріалів про Україну. В розмовах двох делегацій було чути й бажання, щоб були зроблені кроки для реального, а не лише декларативного розширення зв’язків.

Київ – Як Україні позбутися «Газпрому»? – відповідь на це питання, яке президент поставив у щорічному посланні до парламенту, розмірковують експерти газети «День». На думку економіста Олександра Пасхавера, рішучість і послідовність в процесі пошуку інших джерел енергії вже є позитивом. Україна бідна, і купити українського чиновника чи політика можна недорого. І такий багатий монополіст, як «Газпром» може собі дозволити мати тут своїх афілійованих «інтересантів». Обрубати ці зв’язки – це, на думку експерта, найскладніше завдання, яке сьогодні є в молодої української держави. До того ж українці мають слабкий імунітет до такої хвороботворчої бактерії, як корупція. Просто в інших країн є достатньо сильний громадський імунітет, а в Україні його нема. І це, насамперед, пов’язано не з владою, а з суспільством, яке мириться з цим процесом. Про це наголошується в статті «Тактика поведінки з монополістом».
 
Влада і опозиція продовжують шукати компроміс щодо перевиборів на п’яти округах. Як пише газета «День», партія влади наполягає на тому, щоб рішення про призначення повторних виборів було ухвалено наступного пленарного тижня. Це означатиме, що голосування на одномандатних округах, де, за визначенням Центральної виборчої комісії, неможливо було встановити результат, відбудуться вже у середині серпня. Опозиція таку ініціативу влади відкидає. Докладніше йдеться в публікації «Влітку чи восени?».
 
Українські аптеки посилено переймають у продуктових мереж стандарти роботи з постачальниками. Інтереси пацієнтів йдуть на другий план. Як інформує тижневик «Коментарі», українські аптеки стали набагато менше заробляти на ліках. Аптечна націнка на препарати, що мають граничний рівень цін, не перевищує 10%. Однак це не вплинуло на ефективність бізнесу в цілому, констатує видання. Бо замість збільшення націнки аптечний роздріб почав заробляти на виробниках і постачальниках. За ілюзорну доступність ліків, яку чиновники нав’язливо декларують протягом останнього року, розплачуються пацієнти. Заголовок публікації – «Аптеки перетворюють на супермаркети».
 
Що відбувається з грошима громадян, що живуть в країні, економічна ситуація в якій за останні кілька років помітно погіршилася? Де майже половина підприємств неприбуткові, іноземні банки один за одним залишають ринок, інвестпривабливість впала до рекордно низької позначки? Відповідь на ці питання знають ріелтори: вільні кошти перетікають за кордон, де матеріалізуються у вигляді житлових апартаментів. Як інформує тижневик «Кореспондент», за останні пару років попит на тамтешню нерухомість серед українців виріс у кілька разів. Де саме українці найбільше купують нерухомість, йдеться в матеріалі «Вихід у світ».

Київ – У четвер опозиція знову заблокувала роботу Верховної Ради. Головна вимога опозиції – щоб президент Віктор Янукович особисто виступив зі своїм посланням до парламенту і вислухав потім виступи лідерів фракцій опозиції. Спікер та представники більшості вважають претензії опозиції безпідставними. Вечірнє засідання Володимир Рибак відкрив із гостьової ложі, але невдовзі був змушений припинити роботу парламенту через сутички у сесійній залі.
 
Зранку опозиція заблокувала парламентську трибуну. На неї депутати-опозиціонери поскладали розданий їм текст щорічного президентського послання. Серед депутатів був поширеним жарт, що Віктор Янукович не лише не писав, а й навіть не читав цього 572-сторінкового тексту.
 
На спільній прес-конференції лідери фракцій «Батьківщина», УДАР і «Свобода» заявили, що вимагають, аби глава держави особисто виступив перед парламентом. Серед інших вимог: переголосування денонсації угоди з Кіпром, яка дозволяє виводити з України мільярди доларів річно, та призначення довиборів у п’яти округах і позачергових виборів у Києві на 27 жовтня, а не на 18 серпня, як це планує більшість.
 Рибак і Кличко обмінялися «виїзними» натяками
 

«Опозиція гарантує, що обструкції президенту в парламенті не буде. Так само звертаємося до нього, щоб після його виступу були вислухані виступи керівників усіх опозиційних фракцій. Йдеться про те, що ця більшість і цей голова парламенту не вирішують нічого», – каже лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк.
 
Натомість спікер Володимир Рибак називає претензії опозиції безпідставними. За його словами, нині немає нез’ясованих питань, через які парламент не може працювати.
 
Також спікер наголосив на тому, що у випадку подальшого блокування провладні депутати можуть зібратися не в сесійному залі, а в іншому місці. У свою чергу, лідер фракції УДАР Віталій Кличко пообіцяв, що не дозволить провести ще одне виїзне засідання парламенту «у підворітті».
 «Голосів нема – я закриваю сесію!» – спікер
 
Вечірнє засідання спікер відкрив не з парламентської президії а з бічної ложі для гостей, яку від блокування захищали депутати від фракції Партії регіонів. Між тим депутати-опозиціонери намагалися їм завадити і унеможливити роботу парламенту. Наче у відповідь на дії опозиції, спікер заявив про вихід із фракції «Батьківщина» двох депутатів: В’ячеслава Кутового і Володимира Купчака.
 
«Ось ваше блокування до чого доводить», – зауважив з цього приводу Володимир Рибак.
 
Відтак через сутички в сесійному залі та неможливість результативного голосування спікер закрив засідання.
 
«Голосів немає – я закриваю сесію», – пояснив свої дії Володимир Рибак.
 
За словами політолога Вадима Карасьова, для опозиції зараз важливо не допустити проведення довиборів у п’яти округах влітку, як це запланувала влада. Експерт вважає, що черговий етап парламентського протистояння обіцяє бути тривалим, адже влада і опозиція наразі не зацікавлені в компромісі.