Голос Америки | NLight DC++
Голос Америки | NLight DC++

Голос Америки

Меркель готується йти з посади, здобувши прихильність у Європі і зокрема в Україні

Європейське опитування підтвердило, що Анґела Меркель, яка готується цього місяця залишити посаду канцлера Німеччини, забезпечила собі один з найвищих рівнів прихильності на континенті.
Дослідження організації Європейська рада з закордонних відносин (ECFR) дійшло висновку, що впродовж 16 років, коли Меркель була уособленням Німеччини, та країна здобула авторитет і довіру на континенті.
Анґела Меркель піде з посади, коли сформують новий уряд за результатами голосування на німецьких парламентських виборах у неділю 26 вересня.
Українці також, як підтвердила низка окремих опитувань упродовж років, серед керівників інших держав найбільш позитивно оцінюють саме Меркель.

Канцлерка створила спільний європейський фронт після російської анексії Криму (що називають одним з її ключових досягнень у закордонній політиці), але вона зашкодила своїй спадщині, твердо підтримуючи Північний потік-2».

Оприлюднені українською соціологічною групою Рейтинг 8 вересня дані вказують, що 73% українців ставляться до неї позитивно і лише 19% негативно.
Президента США Джозефа Байдена в тому опитуванні схвально оцінили 64% українців, а президента Франції Еммануеля Макрона 57%.
«Непомічені зусилля»
Опитування ECFR вказує на значну прихильність європейців до Анґели Меркель.
«У відповідь на гіпотетичне питання: за кого вони б голосували на посаду президента ЄС, якби кандидатами були лише Меркель і Макрон, більшість у Нідерландах, Іспанії і Португалії, а також багато в інших країнах (включно з Францією) сказали, що обрали б канцлерку», – підкреслюють аналітики ECFR.
37% європейців сказали, що Німеччина здатна захищати економічні інтереси ЄС, і 35% довіряють тій країні, коли йдеться про відстоювання принципів демократії і прав людини.
Але аналітики вважають, що «коли йдеться про геополітику, то довіра до Берліна обмежена».
«Канцлерка створила спільний європейський фронт після російської анексії Криму (що називають одним з її ключових досягнень у закордонній політиці), але вона зашкодила своїй спадщині, твердо підтримуючи Північний потік-2», – вважають фахівці.
Назагал опитування європейців виявило, що вони не вважають, що Німеччина під керівництвом Меркель змогла сприяти зменшенню воєн і конфліктів у світі.
Застереженням для німецьких і європейських лідерів може бути те, що опитані досить скептично, навіть похмуро, дивляться на майбутнє ЄС і на перспективи німецького лідерства зокрема у міжнародних питаннях.
«Схоже, що європейці не вважають її (Меркель) дуже «геополітичною», що дає підстави вважати, що дипломатичні (і військові) зусилля німецького уряду, або залишилися непоміченими, або їх вважають ефективними під час міжнародних криз останніх років», – сказано у дослідженні.
Опитування на думку аналітиків підтверджує, що «європейці бачать потребу в тому, аби ЄС став більш згуртованим і потужним міжнародним гравцем».
«В майбутньому для Німеччини стане ще важливішим, аби вона виступала за спільну європейську політику і могла серйозно демонструвати, що у відносинах з Китаєм, Росією і США вона захищає європейські інтереси, а не лише свої», – підкреслюють автори.
На відпочинок?
Анґела Меркель, переважно віджартовуючись на запитання про її подальші плани, не раз казала, що хоче просто відпочити й «нарешті виспатися».
Але в більш філософському настрої 67-річна Меркель нещодавно розмірковувала, що вимушена зважати на те, скільки їй ще відведено.
«На теперішньому відрізку життя я хочу дуже старанно подумати над тим, що в мені на поверхні. Чи хочу я щось писати, виступати, ходити в походи, чи я хочу залишатися вдома, чи подорожувати світом», – цитує агентство Bloomberg її слова з виступу 8 вересня.
Дивіться також: 20 років по тому: як пожежник із Нью-Йорка став жертвою теракту 9/11

Масові щеплення третьою дозою вакцини від COVID-19 поки не на часі – експерти

Проводити масову кампанію щеплень третьою дозою вакцини Pfizer чи Moderna поки недоцільно. Про це йдеться в експертному висновку опублікованому в авторитетному медичному журналі Lancet в понеділок.
Серед співавторів висновку Меріон Грубер, директорка Служби дослідження вакцин Адміністрації США з контролю над продуктами харчування (FDA) та заступник директора цієї служби Філ Краузе.
Експерти-медики заявляють, що щеплення зареєстрованими у США вакцинами ефективно запобігає важкому перебігу хвороби, навіть коли ефективність вакцини від легкого перебігу хвороби зменшується.
“На тепер докази, як видається, не вказуть на потребу підсилювача (booster) серед широкого загалу, де залишається високою ефективність проти важкого перебігу хвороби”, – написали науковці.
Вони зауважили, що вакцина ефективно захищає від “Дельта”-штаму, хоча цей захист і є меншим, ніж для попередніх штамів. Щеплення додатковою дозою може знадобитись, якщо пандеміча ситуація погіршиться, або виникне новий штам. Також медики зауважили, що третю дозу вакцини може бути доцільно використовувати для людей з послабленим імунітетом, або для тих, у кого імунна реакція на перші вакцинації не була вираженою.
Раніше в уряді США заявляли про можливість застосування третьої дози щеплення вже починаючи з 20 вересня, для посилення захисту від коронавірусу.
В серпні директор Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Гебреєсус закликав до введення двомісячного мораторію на посилювач вакцини проти COVID-19, адже, як заявив посадовець, багато бідних країн досі не мають достатньої кількості доз для початкової вакцинації свого населення.
В Білому домі назвали заклик ВООЗ “невірним вибором”.
США можуть і надавати вакцини іншим країнам, і дбати про захист власних громадян, заявила речниця Білого дому Джен Псакі 9 вересня, представляючи стратегію президента США Джо Байдена щодо стримування епідемії.
“Сполучені Штати надали більше 140 мільйонів доз вакцини більш ніж 90 країнам, що перевищує кількість надану усіма іншими країнами разом. Ми надаємо півмільярда доз 100 нужденним країнам. Минулого тижня ми оголсили про план інвестувати 2,7 млрд дол у виробництво критично важливих елементів вакцин та розширення ліній виробництва на заводах”, – заявила посадовиця.
Дивіться також: Готовність до тарану: історія льотчиці винищувача під час терактів 11 вересня. Відео

Галібаренко розпочала роботу в якості глави місії України при НАТО

Наталя Галібаренко очолила місію України при НАТО. Новопризначена глава місії у понеділок зустрілася з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, йдеться в соцмережевому дописі представництва України в Альянсі.
На зустрічі посадовці домовились спільно працювати над поглибленням відносин між Україною та НАТО, додали в представництві.

“Щиро вдячна пану Столтенбергу за можливість зустрітися в мій перший робочий день на посаді”, – написала Галібаренко у Twitter.
До липня 2020 року Галібаренко обіймала посаду посла України у Великій Британії. На посаду глави місії України при НАТО Зеленський призначив Галібаренко 30 липня 2021 року. Протягом 2017-2019 років цю посаду обіймав Вадим Пристайко.
Курс України на членство в НАТО закріплено в Конституції з 2019 року. В інтерв’ю CNN Зеленський заявив, що в ході зустрічі 1 вересня з американським лідером Джо Байденом протягом півгодини обговорював перспективи вступу України в НАТО.
«Я запитав дуже прямо президента Байдена про членство України в НАТО, коли це може бути. Він відповів, не всі слова можуть бути точними, але головні його слова: «Я думаю, ви повинні бути там, але це не лише моє рішення», – заявив Зеленський в інтерв’ю телеканалу CNN, частина якого оприлюднена 12 вересня, пише Радіо Свобода.
Дивіться також: Що думають про свою місію в Афганістані американські військові. Відео

“Запад-2021″: оглядачі говорять про ризики для України, на тлі заяв Лукашенка про розміщення російських ЗРК

З 10 вересня тривають російсько-білоруські навчання “Запад-2021″, в рамках яких проводяться значні перміщення військ та техніки в регіоні. Також під час навчань прозвучали заяви Олександра Лукашенка про намір придбати значні обсяги зброї у Росії а також розмістити російські ракетні комплекси на кордоні з Україною.
Міжнародні оглядачі та політики коментують навчання і говорять про зменшення суверенітету Білорусі а також загрози для України.
Білоруський опозиціонер Франак Вячорка відреагував на заяви Лукашенка, зроблені в ході навчань, зокрема щодо наміру розмістити російські С-400 на кордоні з Україною.
Такі заяви, на думку опозиційного політика, можуть свідчити, що Лукашенко розглядає кордон з Україною як новий рубіж, а Україну як напрям військового протистояння. Також Вячорка вказує на можливість спільного білорусько-російського військового альянсу проти України.

Про васальну залежність Лукашенка від Путіна заявив в суботу міністр оборони Естонії Калле Лаанет. “Все більш автократична Білорусь, є, поза сумнівом, васалом Кремля … З іншого боку, Київ твердо протистоїть політиці Москви, яка має однозначну ціль перетворити Україну на такого самого васала”, – заявив Лаанет. Він відзначив “величезну кількість” важкої зброї, яка надходить до Білорусі в рамках навчань.
Якщо російські військові “залишаться назавжди, або інтегруються на постійній основі”, це стане “червоним прапорцем” для західних військових, заявив посадовець західної розвідки в коментарі FT. У виданні підкреслюють, що цьогорічні навчання “Запад-2021″ відбуваться після значного нагромадженя російських військ на кордоні з Україною декілька місяців тому.

Можливо це стане “червоним прапорцем”, але західні військові не побачать в цьому перетин “червоної лінії”, вважає дослідник корпорації RAND Вільям Кортні.
У своїй статті для The Hill, Кортні заявляє, що метою навчань може бути приховати військовий виступ проти України, але і вказує на можливе пранення Росії використати навчання, щоб збільшити вплив у Білорусі.
Експерт порівнює “Запад-2021″ з подіями 40-річної давнини, коли Росія використовувала подібні навчання “Запад-1981″, наймасштабніші за часів СРСР, для тиску на Польщу з метою примусити польський уряд вжити кроків проти опозиції в країні.
Раніше, реагуючи на повідомлення про відправлення РФ до Білорусі винищувачів С-30СМ, британський економіст, експерт з питань України та Росії Тімоті Еш відзначив, що Україна має “ризик на північному фронті”.
“Росія повідомила про відправку винищувачів до Білорусі для захисту її кордонів. Тож реалізовується план дій, Путін перебирає контроль над Білоруссю. Суверенітет Білорусі підточено. А що Захід? Імовірно нічого не робитиме, але Україна тепер має ризик на північному фронті”, – заявив Еш.
В статті використано матеріали FT, The Hill.
Дивіться також: Яку загрозу навчання «Захід-2021» можуть нести для України та країн НАТО – оцінки експертів. Відео

Зеленський розповів, що Байден сказав йому на запитання про вступ України в НАТО

Президент України Володимир Зеленський заявив, що в ході минулої зустрічі з американським лідером Джо Байденом протягом «20-30 хвилин» обговорював перспективи вступу України в НАТО.
«Я запитав дуже прямо президента Байдена про членство України в НАТО, коли це може бути. Він відповів, не всі слова можуть бути точними, але головні його слова: «Я думаю, ви повинні бути там, але це не лише моє рішення», – заявив Зеленський в інтерв’ю телеканалу CNN, частина якого оприлюднена 12 вересня.
За словами українського президента, він сказав Байдену, що завдяки його рішенню «цей шлях у НАТО буде коротшим, більш прозорим, ясним для нас, для України».
Зустріч Байдена і Зеленського відбулася ввечері 1 вересня (за київським часом). За словами президента України, головними темами переговорів, були питання безпеки.
Під час розмови Зеленського і Байдена українська та американська сторони оприлюднили спільну заяву щодо стратегічного партнерства України та Сполучених Штатів Америки.
На саміті Північноатлантичного союзу в червні було знову підтверджено, що Україна зможе отримати план дій щодо членства в НАТО і стати членом, здійснивши необхідні реформи.
А президент США Джо Байден після того саміту також підтвердив, що в разі здійснення цих реформ, у першу чергу в галузі боротьби з корупцією, вступові України не завадить і нинішня окупація частин її території Росією.
НАТО і Байден також вкотре підтвердили, що Росія не має права вето з цього питання, і щодо можливого вступу України в НАТО будуть вирішувати самі країни-членкині цього союзу.
Росія ж продовжує твердити, що для неї ймовірний вступ України до НАТО був би «червоною лінією», перетину якої вона не потерпить.
Стратегічний курс України на набуття членства в Європейському союзі й НАТО закріплений у Конституції України з початку 2019 року.

Дивіться також: Що думають про свою місію в Афганістані американські військові. Відео

Північна Корея випробувала крилату ракету

Північна Корея вперше за приблизно півроку здійснила нове ракетне випробування, заявивши, що запустила крилату ракету далекого радіусу дії.
Північнокорейські засоби масової інформації 13 вересня повідомили, що запущені 11 і 12 вересня «нові крилаті ракети далекого радіусу дії» успішно досягли цілей, пролетівши 1500 кілометрів у межах території країни.
Така відстань означає можливість досягнення північної частини Японії.
Фахівці кажуть, що системам протиповітряної оборони важче виявляти крилаті ракети, які на відміну від балістичних, летять нижче.
У повідомленнях західних ЗМІ висловлюють припущення, що випробування Північною Кореєю крилатої ракети можна вважати менш провокативним у порівнянні із запуском міжконтинентальних балістичних ракет здатних досягти території США.
Але цей запуск називають нагадуванням про північнокорейську проблему для адміністрації президента Джо Байдена, який казав, що готовий і до дипломатичних контактів з Пхеньяном, і до збільшення економічного тиску на ту країну.
Санкції Ради безпеки ООН, що мають на меті обмежити розробки Північною Кореєю ядерної зброї стосуються саме балістичних ракет і не згадують про крилаті.
Деякі фахівці, проаналізувавши північнокорейські репортажі про запуск, припустили, що вони зовні схожі на американські крилаті ракети Томагавк, що здатні нести ядерні боєголовки на відстань приблизно 1600 кілометрів.
У січні 2020 року північнокорейський правитель Кім Чен Ин оголосив, що більше не вважає себе зобов’язаним дотримуватися самопроголошеного мораторію на випробування балістичних ракет і ядерних боєзарядів.
Мораторій був проголошений під час спроб дипломатичних контактів Пхеньяна з тодішній президентом США Дональдом Трампом.
Трамп неодноразово применшував значення випробувань північнокорейських ракет близького радіусу дії.
Президент Байден у березні також назвав ракетні випробування Північної Кореї очікуваними.
Чергова спроба переговорів між США та Північною Кореєю провалилася 2019 року через незгоду щодо того, у якому порядку скасування санкцій щодо тієї країни мало б відповідати крокам тієї країни у напрямку до ядерного роззброєння.
Дивіться також: Що думають про свою місію в Афганістані американські військові. Відео

У горил в американському зоопарку виявили COVID-19

Зоопарк міста Атланта, штат Джорджія повідомив про виявлення вірусу SARS-CoV-2, який викликає COVID-19, у кількох горил. Діагнозу передували характерні симптоми.
Лабораторія університету штату Джорджія проаналізувала передані зразки і попередньо вказала на позитивний діагноз. Нині очікуються результати тестів лабораторією в іншому штаті.
У зоопарку припускають, що тварини могли заразитись від від одного із доглядачів.
“Хоча відомо, що люди можуть передавати вірус тваринам таким як горили, і ці випадки мали місце в інших зоопарках, нині відсутні дані, які б давали підстави говорити, що тварини у зоопарках можуть передавати вірус людям”, – відзначає сайт зоопарку.
У липні “Радіо Свобода” повідомляло, що у США через коронавірусне захворювання відправили на карантин леопардів у зоопарку міста Сан-Дієго в штаті Каліфорнія.
У статті використано матеріали The Hill, “Радіо Свобода”.
Дивіться також: Готовність до тарану: історія льотчиці винищувача під час терактів 11 вересня

У США лунають застереження щодо долі Афганістану під орудою Талібану

Повідомлення про представлення та початок роботи уряду Талібану, який захопив владу в Афганістані, накладається на застереження, що лунають у США щодо можливих негативних сценаріїв пов’язаних із правлінням угрупування у країні.
Як відзначає американське видання Politico, представлений уряд Талібану, попри обіцянки щодо інклюзивності, складається виключно із чоловіків, “жорстких релігійних лідерів, досвідчених бійців та щонайменше однієї особи, яка розшукується ФБР”. Видання повідомило, що сенатор-республіканець Ліндсі Грем назвав уряд Талібану “підбіркою бандитів та різників”.
“Попри це, силою наказів та пострілів, ісламістські бойовики посилюють контроль над Афганістаном, примушуючи замислитись, чи мають США та інші країни формально визнати їх правління”, – пише видання.
ЗМІ відзначає, що визнання уряду Талібану з боку Вашингтона може зайняти роки, або ж взагалі не відбутись. Критки адміністрації цього тижня поспішили засудити речницю Білого дому, яка, коментуючи евакуацію з Афганістану громадян та резидентів Сполучених Штатів Америки, охарактеризувала дії Талібану у цьому питанні як “ділові та професійні”.
В інтерв’ю Російські службі “Голосу Америки” представниця Держдепу США Андреа Калан заявляла, що Вашингтон буде слідкувати за діями Талібану.
“Ми чули обіцянки від “Талібану” і тепер нам потрібно побачити, як вони будуть діяти далі”, – підкреслила офіційна представниця американського зовнішньополітичного відомства. – “Нам потрібно бачити, що вони виконують свої зобов’язання, що афганці, які хочуть покинути країну і мають відповідні документи можуть це зробити, як і американці, щоб таліби надали доступ для гуманітарної допомоги. Існують слова і існують дії, і нам потрібно бачити дії спочатку”.
Колишній міністр оборони в адміністрації Барака Обами Леон Панетта напередодні застеріг в інтерв’ю з журналісткою Гретою Ван Шустерн, що Талібан, на його думку, “надурив” США і буде надалі підтримувати терористичне угрупування Аль-Каєда, яке “буде планувати додаткові напади на нашу країну та деінде”.
Колишня посолка США в ООН в адміністрації Трампа Ніккі Гейлі заявила, що Сполучені Штати Америки повинні відмовити уряду Талібану у визнання в якості офіційного уряду Афганістану.
“Ми маємо вазинати їх терористичною організацією”, – заявила політикиня у соціальній мережі Twitter.
На небезпеку відродження Аль-Каїди вказав і міністр оборони США Остін. У четвер Остін заявив, що угрупування може спробувати відродитися в цій країні після виведення американських військ, в результаті якого владу перебрали таліби.
“Ми поінфомували Талібан, що очікуємо, що вони цього не допустять», – заявив Остін, маючи на увазі можливість використання Аль-Каїдою Афганістану як плацдарму в майбутньому.
Всередині США питання пов’язані із ситуацією в Афганістані відійшли на другий план на тлі заяв президента Байдена про посилення заходів спрямованих на протидію пандемії COVID-19 та розширення вакцинації.
У статті використано матеріали Російської служби “Голосу Америки”, AP, The Hill, Greta Van Sustern, Politico.
Дивіться також: Студія Вашингтон. Україна є пріоритетом для США, – Нуланд

Байден вшанував пам’ять жертв 11 вересня, відвідавши всі три об’єкти нападів терористів

Президент США Байден віддає данину пам’яті загиблим в терактах 11 вересня 2001-го року. Він відвідав усі три меморіали зведені в місцях, де розбилися викрадені терористами літаки – в Нью-Йорку, біля будівлі Пентагону у передмісті Вашингтона, Арлінгтоні, та у місті Шенксвільћ, штат Пенсильванія.
У Нью-Йорку, Байден відвідав церемонію, яка відбулася на місці, де колись стояли вежі-близнюки Всесвітнього торгового центру. На заході також були присутні колишні президенти Білл Клінтон і Барак Обама. Президент Байден не робив жодних заяв. На церемонії був присутній Руді Джуліані, який був мером Нью-Йорка під час терактів. Колишній президент Дональд Трамп, уродженець Нью-Йорка, на церемонію не прийшов. ЗМІ повідомляють, що Трамп заявив, що відвідає меморіал у Нью-Йорку після Байдена.
“Три президенти та їх дружини шанобливо стояли плечем до плеча поблизу Національного меморіалу 11-го вересня, мовчазно, проявом єдності вшановуючи річцницю найгіршого терористичного нападу на нашу країну”, – твітувала про захід заступниця речниці Білого дому Карін Жан-Пьєр.
В результаті терактів у Нью-Йорку, Пентагоні та Пенсільванії загинули майже 3000 осіб.
Після Нью-Йорка Байден вирушив до міста Шенксвіль, штат Пенсильванія, де у церемонії бере участь колишній президент Джордж Буш-молодший, який керував країною у вересні 2001 року.
Нарешті, Байден повернувся до передмістя Вашингтона, щоб відвідати Пентагон, символ військової могутності США, який 11 вересня був атакований ще одним літаком, який захопили терористи.
У статті використано матеріали Reuters, Daily Mail US.
Дивіться також: Студія Вашингтон. Україна є пріоритетом для США, – Нуланд

У 20-ту річницю терактів проти США Байден закликав американців до єдності, Держдеп вказав на вплив трагедії

До 20-ї річниці терористичних атак на Сполучені Штати Америки, жертвами яких стали 2 997 осіб, президент США Джо Байден, державний секретар США Ентоні Блінкен, американські політики виступили і заявами.
Байден у відеозверненні оприлюдненому Білим домом відзначив біль втрат, який зберігається до сьогодні, закликав американців до єдності. Президент США підкреслив, що головний урок 11-го вересня полягає в тому, що найбільшою силою США є єдність, відзначив героїзм, який країна побачила “всюди” після терактів, вказав на прояви єдності суспільства, та відданість меті покарати тих, хто прагне зашкодити Америці.
Джо Байден також зазначив, що “темні сторони людської натури”, які проявились всередині США після терактів і були спрямовані проти американських мусульман, не знищили американську єдність.
«Єдність не означає, що ми зобов’язані вірити в одне і те саме. Але ми повинні відчувати глибоку повагу і віру один в одного і в цю націю».
Державний секретар США Ентоні Блінкен у суботу зробив офіційну заяву.
«9/11 (за датою терактів 11-го вересня 2001-го року) вплинуло на траєкторію нашої країни і на те, як ми взаємодіємо зі світом. Це спонукало ціле покоління жити служінням (країні). Деякі стали журналістами, юристами або правозахисниками. Інші пішли добровольцями в армію, сотні тисяч вирушили служити в Афганістан », – йдеться в заяві.
І заявою виступив і колишній президент США Дональд Трамп, який відзначв хоробрість рятувальників, правоохоронців у день терактів, При цьому екс-президент США наголосив, що у 20-ту річницю терактів уряд Байдена “з поразкою здався” в Афганістані, а до рук Талібану потрапили американські озброєння вартістю у мільярди доларів.
У статті використано матеріали Російської служби “Голосу Америки”, Reuters.
Дивіться також: Готовність до тарану: історія льотчиці винищувача під час терактів 11 вересня